СТЕЛЬМАЩУК В.В., Стельмащук С.В. - ВПЛИВ ЗУСИЛЛЯ У ТЯГОВО-ЗЧІПНОМУ ПРИСТРОЇ НА СТІЙКІСТЬ РУХУ МАЛОТОННАЖНОГО АВТОПОЇЗДА У ГАЛЬМІВНОМУ РЕЖИМІ

Анотація

З кожним роком кількість транспортних засобів, зокрема автомобільних поїздів, на дорогах України зростає, як і їхні швидкості. Гальмування малотоннажного автопоїзда часто ускладнюється додатковими зусиллями у тягово-зчіпному пристрої, які можуть призводити до складання ланок і втрати бічної стійкості. У попередніх дослідженнях показано, що за номінального завантаження автомобіля і причепа та за рівності гальмівних сил на колесах силам зчеплення на швидкості 25 м/с автопоїзд залишається стійким у всьому діапазоні зміни маси причепа; на 30 м/с критична маса причепа знижується до 2500 кг. Проте у тих моделях не враховано двох чинників — асинхронності спрацьовування гальмівних приводів автомобіля і причепа та зусилля стиску у тягово-зчіпному пристрої.
У роботі доопрацьовано плоску модель гальмування малотоннажного автопоїзда з урахуванням обох чинників та проаналізовано перехідний процес за стрибкоподібного гальмування на швидкостях 15 м/с і 25 м/с.
За результатами моделювання встановлено, що протягом перших 0,3 с з початку гальмування нормальні реакції опорної поверхні на осях автомобіля і причепа майже не змінюються — зусилля стиску у тягово-зчіпному пристрої компенсує поздовжнє перерозподілення навантаження. У цьому інтервалі кут складання автопоїзда не перевищує 0,015 рад, а бічне відхилення причепа не виходить за допустиму смугу руху (Sб = Lп·tg(0,015) = 0,029 м). З плином часу кут складання зростає, причеп виходить за допустиму смугу: Sб = 0,186 м за V = 15 м/с і Sб = 0,375 м за V = 25 м/с. Коливання причепа поступово затухають, бічна швидкість стабілізується — стійкість автопоїзда відновлюється.
Отже, зусилля стиску у тягово-зчіпному пристрої — істотний чинник у перші 0,3 с гальмування, який слід враховувати при оцінюванні стійкості малотоннажних автопоїздів.