ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТІЙКОСТІ РУХУ АВТОМОБІЛЯ З ПРИЧЕПОМ КАТЕГОРІЇ О2 У ГАЛЬМІВНОМУ РЕЖИМІ

Володимир  САХНО; Ігор  МУРОВАНИЙ; Василь  ОНИЩУК; Станіслав  СТЕЛЬМАЩУК; Максим  ВІНЦЮК

doi:10.36910/automash.v1i22.1372

Володимир САХНО доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри автомобілів, Національний транспортний університет https://orcid.org/0000-0002-5144-7131
Ігор МУРОВАНИЙ кандидат технічних наук, доцент, декан факультету транспорту та механічної інженерії Луцького національного технічного університету https://orcid.org/0000-0002-9749-980X
Василь ОНИЩУК кандидат технічних наук, завідувач кафедри автомобілів і транспортних технологій, Луцький національний технічний університет https://orcid.org/0000-0002-5316-408X
Станіслав СТЕЛЬМАЩУК аспірант другого року навчання кафедри автомобілів і транспортних технологій, Луцький національний технічний університет https://orcid.org/0009-0009-6981-1040
Максим ВІНЦЮК аспірант першого року навчання кафедри автомобілів і транспортних технологій, Луцький національний технічний університет https://orcid.org/0009-0006-6932-5518

DOI: https://doi.org/10.36910/automash.v1i22.1372

Анотація

У статті аналізується стійкість руху автопоїзда, який складається з автомобіля Mercedes-Benz T1N “Sprinter” та причепа ПВБФ 15, залежно від різних сценаріїв розміщення вантажу в кузові причепа. Основна увага дослідження зосереджена на впливі розташування вантажу на показники стійкості автопоїзда під час гальмування. Критичним критерієм оцінки стійкості є початкова швидкість руху, за якої автопоїзд зберігає своє положення в межах визначеної смуги руху.

Згідно з результатами дослідження, стійкість автопоїзда при базовому розміщенні вантажу досягається при початковій швидкості 23,2 м/с (83,5 км/год), при цьому бокове зміщення причепа не перевищує 0,075 метра. Але зміна положення вантажу, як зміщення центру мас вперед, так і назад, впливає на безпечну швидкість гальмування. Особливо ризикованим є зміщення центру мас назад, що знижує швидкість з 21,2 м/с до 19,5 м/с.

Важливим аспектом дослідження є встановлення, що незалежно від способу розміщення вантажу, стійкість автопоїзда забезпечується, якщо бічне прискорення у центрі мас автомобіля та причепа не перевищує 0,45g. Це підкреслює значення відповідального підходу до розподілу вантажу при транспортуванні та необхідність урахування цього фактору для підтримки безпеки дорожнього руху.

На основі отриманих даних, можна визначити оптимальні параметри для забезпечення максимальної безпеки та стійкості автопоїзда. Розроблені рекомендації можуть допомогти в процесі проектування та експлуатації автопоїздів з причепами, сприяючи підвищенню загальної безпеки на дорогах.

Дослідження підкреслює значення розуміння складності взаємодій у системах з кількома з'єднаними елементами, які важливі для забезпечення безпеки та ефективності транспортних засобів у реальних умовах експлуатації.

Ключові слова: стійкість руху, автопоїзд, гальмування, математичне моделювання, причеп категорії О2, диференційні рівняння, експлуатаційні характеристики, безпека дорожнього руху, зчіпка, динаміка автопоїзда.