Дослідження й аналіз впливу рецептурно-технологічних факторів на міцність керамзитобетону на кварцовому піску

Анотація

Метою роботи є дослідження міцності та деформаційних властивостей керамзитобетону на цементно-зольному в'яжучому та доведення технічної можливості та економічної доцільності його використання в конструктивних елементах цивільних будівель. Для вивчення властивостей керамзитобетону були використані методи математичного планування експерименту, зокрема, реалізовано п'ятифакторний план В₅. У матриці кожен з технологічних факторів змінювався на трьох рівнях (-1; 0; +1), що дозволило отримати квадратичні математичні моделі вихідних параметрів - об'ємної маси бетону, кубікової та призмової міцності керамзитобетону у віці 1 (п.п), 28, 115, 180 і 360 діб, при постійному осіданні конуса керамзитобетонної суміші – ОК = 2... 6 см). Обробка результатів експерименту для виявлення закономірностей впливу досліджуваних факторів – витрата: цементу (х₁); вапна (х₂); золи-винесення (х₃); керамзитового гравію (х₄); кварцового піску (х₅) на водопотребу керамзитобетонних сумішей – В, об'єм міжзернових пустот V_n, щільність керамобетонної суміші ρ_o і щільність керамзитобетонних ρ дозволили отримати при 95% надійності квадратичні рівняння регресій з урахуванням лише значущих коефіцієнтів регресії. За результатами експериментальних досліджень отримано з 95% надійністю квадратичні  рівняння регресії кубикової та призмовоої міцності у віці 1 (п.п.), 28, 180* та 360* діб, керамзитобетону на ЦВЗ вʼяжучому та кварцовому піску з урахуванням лише значущих коефіцієнтів регресії. Розглянуто та проаналізовано вплив рецептурних та технологічних факторів на міцність керамзитобетону на кварцовому піску. Отримані залежності кубикової та призмової міцності керамзитобетону на кварцового піску з застосуванням багатокомпонентного вʼяжучого  можна використовувати для подальшою перспективою економії цементу і заповнювачів.