ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА МОРФОЛОГІЇ ПОВЕРХНІ БІО-ПОКРИТТІВ, НАСИЧЕНИХ ПРИРОДНИМИ КРЕМНИСТИМИ СПОЛУКАМИ
DOI:
https://doi.org/10.36910/775.24153966.2023.75.21Ключові слова:
плазмоелектролітне оксидування, біо-покриття, титановий сплав, діатоміт, склад електроліту, пористістьАнотація
В роботі досліджено стадійність процесу синтезу біо-покриттів, які формувались в плазмі іскрових розрядів методом ПЕО. Досідження електрофізичних параметрів процесу синтезу покриттів, сформованих без діатоміту та з додаванням його в електроліт показали, що введення в електроліт діатоміту призводить до стабілізації процесу синтезу, а підвищення концентрації компонентів електроліту призводить до підвищення напруги, за якої відбувається ПЕО. Проведені експерименти встановлення відкритої пористості дали можливість визначити, що найвищий показник пористості (0,75%) має покриття сформоване в електроліті без діатоміту, але більше водопоглинання властиве для покриттів, синтезованих в електроліті 20 г/л KOH+20 г/л р.с.+20 г/л Na6P6O18+20 г/л Na4P2O7 + 20 г/л діатоміту. Встановлено, що при додаванні в електроліт гідроксиапатиту утворюються покриття з більшою кількістю кратерів на поверхні, проте вони менші за розмірами.