Габіонні підпірні стіни: Особливості розрахунку та проектування

Анотація

Наведено результати магістерського дослідження з розрахунку та конструювання габіонної підпірної стіни. Проаналізовано результати впливу різних факторів на її стійкість.

На початку дослідження було обрано тип і форму конструкції підпірної стінки, згідно з прив'язкою до місцевих умов, до конструкції підсилюваного насипу, призначено основні розміри. При розрахунку габіонної підпірної стіни враховували її зовнішню і внутрішню стійкість. Зовнішню стійкість стіни оцінювали на опір зсуву, перекидання і втрату несучої здатності основи. Внутрішню стійкість перевіряли шляхом розрахунку міцності в найбільш небезпечних перерізах (у місцях з’єднання габіонів між собою).

У роботі було виконано вісім віріантів розрахунків, перший – із заданими вихідними даними, решта – зі зміною певних параметрів, таких як кут нахилу стіни, пористість габіонів, висота та ширина габіонів, зміщення габіонних ящиків один відносно одного, наявність чи відсутність геотекстилю в основі конструкції.

Аналіз впливу змінюваних параметрів на стійкість конструкції габіонної підпірної стіни показав, що при збільшенні кута нахилу стіни до 6° (2-й варіант розрахунку) стійкість підпірної стіни проти ковзання і перекидання збільшувалась на 9,25% і 6%, відповідно. При збільшенні пористості габіонів з 30 до 40%, зменшенні ширини основи до 4 м і збільшенні висоти стіни на один ряд габіонів (до 8 м), а також при вкладанні геотекстилю в основу стійкість стіни знижувалась на 12,2% - 50,2%  (варіанти розрахунків 3-6). При збільшенні величини зміщення габіонів кожного ряду з 0,5 м до 0,6 м стійкість стіни проти ковзання зростала на 29,7%, а проти перекидання – на 18,4%; додаткове збільшення кута нахилу стіни при цьому на 1° підвищувало ці показники до 44% і 28,4%, відповідно.