Будинок Голованя: методологія визначення заходів влаштування зливової каналізації будівель та території
Анотація
Під узагальненим поняттям комплексу "Будинок Голованя" у статті розглядаються будівлі та споруди разом з територією ділянки, на якій вони розташовані. Будівництво власного двоповерхового цегляного житлового будинку, який став основним елементом комплексу і дав йому назву, розпочато відомим сучасним українським скульптором Миколою Голованем (1943 – 2022 р.р.) у 80-х роках минулого століття. На сьогодні історія будівництва комплексу Будинок Голованя складає понад 40 років. Однією з причин такого тривалого будівництва є власний творчий підхід скульптора, який протягом усього часу будівництва виготовляв вручну різноманітні скульптурні елементи з метою їх імплементації у конструктивні рішення огороджувальних конструкцій будинку. Зокрема, це перемички над вхідними дверима, багато різноманітних елементів оздоблення зовнішніх стін та даху. Цей же принцип використання власноручно створених скульптурних елементів митець втілював при влаштуванні зливової каналізації будинку. Загалом, більшість будівельних робіт з будівництва будівель та споруд, благоустрою території виконувались скульптором вручну. Для Миколи Голованя це був безперервний творчий процес. Однак це також стало однією з причин часткової незавершеності будівництва комплексу Будинок Голованя, у своїх інтерв’ю скульптор висловлював сподівання, що все дороблять його нащадки.
Проведений попередній огляд комплексу Будинок Голованя показав, що часткова незавершеність окремих будівельних робіт з влаштування зливової каналізації будівель, споруд та території негативно впливатиме на технічний стан житлового будинку. Зокрема, однією з причин виявлених при попередньому огляді пошкоджень огороджувальних конструкцій житлового будинку є несприятливі впливи з боку існуючої зливової каналізації. У зв’язку з цим, у даній статті обґрунтовується методологія визначення заходів влаштування зливової каналізації будівель, споруд та території, яка спирається на переконання, що методологічно правильний підхід до прийняття технічних рішень у будівництві, реконструкції, реставрації дозволяє створити захист від поступового пошкодження та руйнування конструкцій житлового будинку.
