ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВЗАЄМОДІЇ ПІДБИВАЧА-РОЗПУШУВАЧА З ПОТОКОМ СТЕБЕЛ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО

  • Д.С. Альбота Луцький національний технічний університет, Луцьк, Україна
Ключові слова: льон олійний, насіння льону, зубець підбивача-розпушувача, стебло льону, потік стебел

Анотація

Вирощування льону олійного фермерськими господарствами спрямоване на отримання насіння. При збиранні урожаю найчастіше використовують пряме комбайнування або роздільну технологію збирання. За сприятливих умов вирощування стеблова частина урожаю може досягати 45 ц/га, що створює додаткові труднощі на етапі збирання. У статті досліджували процес взаємодії зубця підбивача-розпушувача з потоком стебел льону для забезпечення розпушування стебел та відокремлення насіння. Проведені теоретичні дослідження та визначені необхідні умови для якісного оброблення потоку стебел льону. Визначено фактори, які впливають на ступінь відокремлення насіння та розпушування стебел. Розроблено модель зубця та гребінку для підбивача-розпушувача. Обґрунтовано розташування зубців на гребінці. Визначено відхилення затисненого з обох сторін стебла за дії на нього зусилля від зубця. Також визначено зусилля, за якого відбувається висмикування стебел льону з фіксаторів установки. Визначено час, необхідний для відокремлення насіння з шару стебел, а також частку відокремленого насіння за різної частоти обертання валу розпушувача. Встановлено необхідну відстань між сусідніми парами вальців для руйнування насіннєвих коробочок та відокремлення насіння, що дорівнює 40 см. Збільшення цієї відстані спричиняє провисання стебел та намотування їх на робочі органи машини. Оброблення потоку стебел льону олійного за допомогою розробленого пристрою забезпечує повне відокремлення насіння з ущільнених шарів стебел з мінімальним вмістом сміттєвих домішок та мінімальними втратами насіння льону. За результатами проведених експериментальних досліджень рекомендовано встановити вузол для розпушування стебел у машині для збирання льону олійного.

Посилання

Allagui, S., Mahi, A. E., Rebiere, J., Beyaoui, M., Bouguecha, A. et al. (2021). Effect of recycling cycles on the mechanical and damping properties of flax fibre reinforced elium composite: experimental and numerical studies. Journal of Renewable Materials, 9(4), 695-721. https://doi.org/10.32604/jrm.2021.013586

Dudariev, I., & Kirchuk, R. (2011). Reasoning of technology and design parameters of oil flax harvesting mashines. INMATEH – Agricultural Engineering, 33(1), 37-42.

Narduzzi, D. (2015). What to do with that flax straw. Grainews. Retrieved April 10, 2024, from https://www.grainews.ca/features/what-to-do-with-that-flax-straw/

Palanisamy, S., Kalimuthu, M., Santulli, C., Nagarajan, R., & Karuppiah, G. (2022). Effect of extraction methods on the properties of bast fibres. In G. Rajeshkumar et al. (eds.), Bast Fibers and Their Composites, Springer Series on Polymer and Composite Materials (pp. 17-37). https://doi.org/10.1007/978-981-19-4866-4_2

Singh, K. K., Mridula, D., Rehal, J., & Barnwal, P. (2011). Flaxseed: a potential source of food, feed and fiber. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 51(3), 210-222. https://doi.org/10.1080/10408390903537241

Альбота, Д. С., Дідух, В. Ф., Кірчук, Р. В., & Буснюк, В. В. (2021). Спосіб збирання льону олійного (Oil flax harvesting technology). Патент України 147162. Київ: ДП «Український інститут інтелектуальної власності».

Вербицький, О. М. (2010). Оптимізація технологічного процесу одержання трести з луб’яних культур (Optimization of the technological process of obtaining a retting stem from bast crops). Східно-Європейський журнал передових технологій, 46, 45-47.

Налобіна, О. О., & Селезньов, Д. Е. (2012). Результати дослідження процесів руйнування в системі стебло-коробочки льону-довгунця. Наукові нотатки, 39, 128-133.

Петраченко, Д. О. (2014). Удосконалення процесів формування шару льонотрести до механічної переробки (Improvement of processes of forming a layer of flax retting stem before mechanical processing) [Дис. канд. техн. наук]. Херсон: ХНТУ.

Опубліковано
2024-07-11