УНОРМУВАННЯ ШВИДКІСНОГО РЕЖИМУ НА ДОРОГАХ УКРАЇНИ

Володимир  КИЩУН

doi:10.36910/automash.v1i20.1043

Володимир КИЩУН кандидат економічних наук, доцент кафедри автомобілів і транспортних технологій, Луцький національний технічний університет http://orcid.org/0000-0003-4019-8034

DOI: https://doi.org/10.36910/automash.v1i20.1043

Анотація

Проведено короткий огляд причин дорожньо-транспортних пригод скоєних з вини водіїв. Майже третина таких пригод пов’язана з недотриманням безпечного швидкісного режиму руху, зокрема перевищенням безпечної або встановленої швидкостей. Показано залежність між збільшенням швидкості руху транспортного засобу і зростанням кількості дорожньо-транспортних пригод.

Розглянуто вітчизняні нормативні документи щодо дотримання швидкісного режиму на дорогах і вулицях населених пунктів України, а саме Правила дорожнього руху і Державні будівельні норми. Встановлено, що на автомобільних дорогах України допустима максимальна швидкість руху не повинна перевищувати 130 км/год, а в населених пунктах – 50 км/год.

Огляд швидкісного режиму у зарубіжних країнах показав, що аналогічні чи подібні швидкості передбачені на автобанах і в населених пунктах. Більше того, розглядається можливість зниження максимальної швидкості руху автомобілів на вулицях міст до 30 км/год.

Не стоїть осторонь безпеки дорожнього руху і світова автомобільна індустрія. Керівництво компанії “VOLVO Cars” вважає, що виробник має право чи навіть зобов’язання встановлювати на автомобіль обмежувачі максимальної швидкості (180 км/год) з метою збалансувати рівень безпеки та побажання покупців. Адже після перетину певної поділки на спідометрі, системи безпеки автомобіля і дорожня інфраструктура не здатні запобігти важким чи смертельним травмам у випадку дорожньо-транспортної пригоди.

Ключові слова: дорожньо-транспортна пригода, перевищення швидкості руху, максимальна дозволена швидкість, нормативні документи, світовий досвід обмеження швидкості.