Забезпечення функціонування інженерних, транспортних мереж завдяки підсиленню пошкоджених залізобетонних колон їх споруд

Анотація

Надійність функціонування інженерних, транспортних мереж значною мірою залежить від технічного стану їх інженерних споруд. Наприклад, у багатьох планувальних рішеннях насосних станцій мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання значна увага зосереджується на компактному використанні внутрішнього простору технологічних приміщень. Це пов’язано з потребою розташування у таких приміщеннях технологічного обладнання великих габаритів, а також влаштування складної системи трубопроводів відповідно до принципової схеми роботи насосної станції. Тому використання колон у таких приміщеннях добре відповідає вимогам надійної експлуатації інженерних мереж, оскільки: дозволяє забезпечити технологічні вимоги до роботи насосної станції; під час модернізації, реконструкції, відновлення після руйнування насосної станції створює можливості для переміщення, ремонту, заміни технологічного обладнання великих габаритів та можливості для монтажу складних систем трубопроводів, враховуючи потреби зміни принципової схеми системи. У зв’язку з цим, досліджено механічні властивості бетону на звичайному портландцементі з добавкою мікрокремнезему та суперпластифікатора СП-1 для можливості застосування його в якості високоміцного при підсиленні залізобетонних несучих конструкцій, а саме колон інженерних споруд інженерних, транспортних мереж (насосні станції мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання; районні котельні; мости та надземні пішохідні переходи). Склад бетону розроблявся для влаштування залізобетонних обойм для підсилення конструкцій пошкоджених колон. Така технологія має важливі переваги для влаштування конструкцій колон щодо стійкості конструкцій колон при обстрілах, зокрема – за швидкістю виконання, міцністю, надійністю, захисту від різного роду зовнішніх впливів при обстрілах. При виконанні досліджень спочатку послідовно вводили воду замішування, добавку СП-1, портландцемент та мікрокремнезем (від 0 до 10%), згодом вони поєднувалася з віддозованою кількістю кварцового піску і гранітного щебеню в ординарному бетонозмішувачі. Міцність бетону на стиск визначалася згідно ДСТУ Б В.2.7-214:2009. Експериментальні дані показали, що варіюючи обраними факторами можливо збільшити міцність бетону в початковий період на стиск удвічі.