МОДЕЛЬ ЯКОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ПІСЛЯДРУКАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

  • А Кудряшова
Ключові слова: фактор, післядрукарський процес, нечітка логіка, фазифікація, модель, якість

Анотація

Виокремлено множину лінгвістичних змінних проектування післядрукарських процесів: показники видання, конструкційні особливості, умови експлуатації, тип виробництва, матеріали, тип обладнання, технологічні та економічні розрахунки, схема технологічного процесу. Сформовано часткові показники якості лінгвістичних змінних: якість формування видання, якість організації виробництва, якість планування. Наведено терм-множини значень лінгвістичних змінних. Побудовано багаторівневу модель нечіткого логічного виводу: формування інтеграль-ного показника якості проектування післядрукарських процесів.

Опубліковано
2019-12-10
Номер
Том 16 № 1 (2019): ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ
Розділ
Статті

Журнал дозволяє авторам мати авторські права без обмежень і зберігати права на видання без обмежень.

Журнал дозволяє користувачам читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати, або посилатися на повні тексти своїх статей.

Журнал дозволяє повторне використання його вмісту у відповідності з Creative Commons ліцензією СС BY -SA.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-SA, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.