ЗУСИЛЛЯ РІЗАННЯ БІОМАСИ ОЛІЙНИХ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР З УРАХУВАННЯМ ВОЛОГОСТІ

С.В. Ягелюк; В.Ф. Дідух; Т.Н. Артюх; О.В. Голій

doi:10.36910/acm.vi46.496

С.В. Ягелюк Луцький національний технічний університет, Луцьк, Україна https://orcid.org/0000-0002-7428-0848
В.Ф. Дідух Луцький національний технічний університет, Луцьк, Україна
Т.Н. Артюх Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
О.В. Голій ДПЕДГ “Еліта” Волинської ДСГДС ІК НААН, Рокині, Україна

DOI: https://doi.org/10.36910/acm.vi46.496

Ключові слова: льон, стебло льону, характеристики стебла льону, вологість стебла льону, різання стебла льону

Анотація

Сучасне агропромислове виробництво передбачає використання нових універсальних, екологічних та енергозберігаючих технологій і засобів, які можуть бути швидко переналаштовані для випуску продукції різного функціонального призначення. Встановлено, що з біомаси олійних луб’яних культур після збирання насіння можна отримати технічне волокно та тверді паливні матеріали. Науковці досліджують можливість отримання з біомаси олійних луб’яних культур (наприклад, льону олійного та конопель) волокна, придатного для текстильної промисловості. Різання – це одна з операцій, що найчастіше використовується у технологіях збирання, оброблення й перероблення рослинних матеріалів. Вона має свої особливості для луб’яних культур, адже повинні бути ураховані їх технологічні характеристики (вид, сорт, вологість). У статті представлені результати дослідження зусилля різання стебел льону. У результаті проведених досліджень на прикладі льону олійного та льону-довгунця встановлено, що під час різання (подрібнення) біомаси олійних луб’яних культур потрібно ураховувати не тільки фазу стиглості, вид й сорт льону, але й вологість стебла. Також дослідження показали, що стебла льону олійного чинить менший опір різанню, ніж стебла льону-довгунця. Проведені дослідження дозволяють оцінити потенціал стеблової частини урожаю олійних луб’яних культур як сировини для подальшого використання.