Діагностика стану та прогнозування залишкового ресурсу деталей в екстремальних умовах експлуатації

Анотація

Розроблено методологію оцінки працездатності та визначення залишкового ресурсу обладнання в процесі його експлуатації. На основі аналізу фізичної сутності та синтезу основних принципів побудови моделей визначення залишкового ресурсу обладнання, що працює у складних, у тому числі екстремальних умовах експлуатації, визначені переваги, недоліки та перспективи використання критеріїв, покладених в основу математичних та ймовірнісних методів. Виконано класифікацію та систематизацію основних критеріїв оцінки працездатності та залишкового ресурсу обладнання. Дається їх формалізоване опис стосовно зміни технічного стану об'єктів за її експлуатації. Зазначено, що критерій ідеального спостерігача слід використовувати у разі коли вартість оцінки стану матеріалів на ранній та пусті стадії його деградації рівні, критерій мінімума середнього ризику слід використовувати, коли великі витрати від неправильної оцінки стану матеріалу. Критерій максимальної правдоподібності має перевагу, оскільки не вимагає знань апріорної ймовірності витрат. Критерій оцінок середньоквадратичних помилок потребує завдання параметрів нормальних законів розподілу оціночних характеристик. Критерій досягнення заданого рівня надійності рекомендується використовувати, коли наслідки в зупинках обладнання більше ніж перестрахувальні заходи. Критерій мінімума апостеріорної ймовірності використовується у випадках коли матриця втрат відома. Наводяться практичні рекомендації щодо їх використання у системах технічної діагностики та неруйнівного контролю при оцінці станів обладнання, що працює у складних умовах експлуатації. Наводиться приклад реалізації методології.

Ключові слова: залишковий ресурс, працездатність, невизначеність, зовнішнє середовище, критерії оцінки, діагностика, прогнозування, експлуатація, транспорт.