Експериментальне дослідження моменту інерції трансмісії легкового автомобіля

  • Ігор МАРМУТ кандидат технічних наук, доцент кафедри технічної експлуатації і сервісу автомобілів ім. проф. Говорущенка М.Я., Харківський національний автомобільно-дорожній університет https://orcid.org/0000-0003-4661-1336
  • Володимир ЗУЄВ голова циклової комісії, викладач спеціальних дисциплін, Галицький фаховий коледж імені В'ячеслава Чорновола, м. Тернопіль https://orcid.org/0000-0002-0596-8630

Анотація

У статті розглянуті результати експериментальних досліджень моменту інерції трансмісії легкового автомобіля. Також обчислено опір холостого ходу у трансмісії.

Контроль і діагностування технічного стану рухомого складу автотранспорту з точки зору безпеки руху є однією з найважливіших проблем. Особливо важливий цей контроль для систем, технічний стан яких впливає на безпеку руху, а також силового агрегату в режимі тягових випробувань. Зарубіжний і вітчизняний досвід свідчить про ефективність інструментального контролю. До діагностичного обладнання відносяться роликові стенди, на яких можна здійснювати перевірку гальмівних і тягових властивостей автомобілів.

Як показують багато досліджень, зокрема, що проводилися на кафедрі технічної експлуатації і сервісу автомобілів ХНАДУ (ХАДІ), інерційні стенди дають більш достовірну інформацію про технічний стан автомобіля (дозволяють відтворити реальні швидкісні і теплові режими роботи). Для нормування та визначення діагностичних параметрів при перевірці автомобіля на роликовому стенді необхідно знати приведені маси (або приведені моменти інерції) коліс, трансмісії та двигуна.

Для цього експериментально визначено момент інерції трансмісії автомобіля конкретної моделі методом вибігу і більш точним методом біфілярного підвісу. В якості експериментального об'єкту було вибрано трансмісію автомобіля «Ford Sierra 1.6 4MT». Виконано вимірювання моменту інерції трансмісії методом вибігу на справному автомобілі з використанням найпростіших вимірювальних засобів – спідометра і відеозапису та методом підвісу – на наявних частинах розібраної трансмісії від іншого екземпляра тієї ж моделі.

Отримані результати експериментів дозволили встановити, що метод вибігу дозволяє визначити момент інерції автомобільної трансмісії досить точно (розбіжність складає 1,6%). Таким чином, менш трудомісткий метод вибігу можна використовувати для вимірювання моменту інерції трансмісії – принаймні у тих завданнях, які не вимагають дуже високої точності.

Ключові слова: момент інерції, трансмісія, біфілярний підвіс, вибіг, спідометр, відеозапис, опір холостого ходу.

Опубліковано
2022-11-09