ДО РОЗРОБКИ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ АВТОПОЇЗДА З ПРИЧЕПОМ КАТЕГОРІЇ О1  У ПОПЕРЕЧНІЙ ПЛОЩИНІ

Володимир  САХНО; Світлана  ШАРАЙ; Ігор  МУРОВАНИЙ; Ірина  ЧОВЧА

doi:10.36910/automash.v2i17.645

Володимир САХНО доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри автомобілів Національного транспортного університету https://orcid.org/0000-0002-5144-7131
Світлана ШАРАЙ кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри міжнародних перевезень та митного контролю Національного транспортного університету http://orcid.org/0000-0001-6568-4990
Ігор МУРОВАНИЙ кандидат технічних наук, доцент, декан факультету транспорту та механічної інженерії Луцького національного технічного університету https://orcid.org/0000-0002-9749-980X
Ірина ЧОВЧА аспірант кафедри автомобілів, Національний транспортний університет

DOI: https://doi.org/10.36910/automash.v2i17.645

Анотація

У ряді експлуатаційних властивостей автотранспортних засобів (АТЗ) при тенденції збільшення швидкостей руху найважливішими показниками якості, що зберігається, на будь-яких режимах, є стійкість і керованість. Вибір конструктивних параметрів АТЗ, що забезпечують саме ці властивості, підвищує активну безпеку експлуатації і знижує вірогідність дорожньо-транспортних пригод на транспортних операціях. Стійкість і керованість АТЗ в сукупності повинні забезпечити упевненість водія в реалізації режиму руху, що задається, виключити мимовільне виникнення небезпечного відхилення від нього і зберегти можливість швидкого коректування з подальшою стабілізацією.

Із усіх можливих режимів руху криволінійний або близький до нього є основними в роботі автопоїздів категорії М₁. Якщо розглядати сучасні інтенсивні потоки руху АТЗ по дорогам загального користування з їх постійними вимушеними «переставками», то питання про можливість швидкого коректування прямолінійного курсу після переїзду на сусідню смугу руху і забезпечення курсової стійкості при цьому стає особливо актуальним.

При дослідженні стійкості руху автопоїзда розглядають плоскопаралельний рух його ланок. При цьому вважають, що нормальні реакції опорної поверхні на колеса правого і лівого борту однакові. Проте при високому розташуванні центра мас причепа можлива суттєва зміна реакцій опорної поверхні на його колеса. Тому було розглянуто рух автопоїзда як в горизонтальній, так і в поздовжній вертикальній і поперечній площинах.

У результаті проведених досліджень удосконалена система рівнянь плоскопаралельного руху автопоїзда з одновісним причепом категоріє О₁, визначено бічні реакції на колесах автомобіля і причепа при крені кузова, визначені кути відведення коліс автомобіля і причепа, обумовлені їх креном кузова, розроблено просторову математичну модель автомобільного поїзда у поперечній площині.

Ключові слова: автопоїзд, курсова стійкість, керованість, плоскопаралельний рух, математична модель, швидкість руху, поперечна площина