ВИБІР СХЕМИ ПРИЧІПНОГО АВТОБУСНОГО ПОЇЗДА ЗА ПОКАЗНИКАМИ ТЯГОВО-ШВИДКІСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

Анатолій  КОРПАЧ; Олексій  КОРПАЧ; Олексій  ТІМКОВ; Дмитро  ЯЩЕНКО; Володимир  БОСЕНКО

doi:10.36910/automash.v1i18.768

Анатолій КОРПАЧ кандидат технічних наук, професор, професор кафедри двигунів і теплотехніки, Національний транспортний університет https://orcid.org/0000-0002-7070-7883
Олексій КОРПАЧ кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри автомобілів, Національний транспортний університет https://orcid.org/0000-0002-2496-4395
Олексій ТІМКОВ кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри автомобілів, Національний транспортний університет https://orcid.org/0000-0002-7925-7030
Дмитро ЯЩЕНКО кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри автомобілів, Національний транспортний університет https://orcid.org/0000-0003-3674-0089
Володимир БОСЕНКО кандидат технічних наук, старший викладач кафедри автомобілів, Національний транспортний університет https://orcid.org/0000-0002-9654-949X

DOI: https://doi.org/10.36910/automash.v1i18.768

Анотація

У роботі розглянуто можливі схеми причіпного автобусного поїзда, що може експлуатуватися у BRT системах та проведено їх оцінку за показниками тягово-швидкісних властивостей.

Для цього запропоновано чотири варіанти автобусних поїздів. Вони складаються з двох або трьох одиночних автобусів, кожен з яких має свою окрему силову установку. У випадку, якщо двигун окремої ланки не працює, то такий автобус являє собою, пасивний причіп.

Вибір оптимальної схеми автобусного поїзда в залежності від кількості секцій та працюючих двигунів запропоновано здійснювати за показниками тягово-швидкісних властивостей з визначенням максимальної швидкості руху автобусного поїзда та часу і шляху його розгону до швидкості 60 км/год.

Запропоновано математичну модель для визначення показників тягово-швидкісних властивостей автобусних поїздів різних схем.

Встановлено, що серед запропонованих схем автобусного поїзда за показниками тягово-швидкісних властивостей доцільними для експлуатації є схеми з у вигляді двосекційного автобусного поїзда з двома працюючими двигунами, трисекційного автобусного поїзда з трьома працюючими двигунами та трисекційного автобусного поїзда з двома працюючими двигунами. Схеми за першими двома варіантами забезпечують збільшення максимальної швидкості руху та зниження часу і шляху розгону до швидкості 60 км/год у порівнянні з одиничним автобусом, а автобусний поїзд за останнім варіантом незважаючи на погіршення тягово-швидкісних властивостей, забезпечує рух у всьому діапазоні швидкостей використовуючи тільки два з трьох двигунів, що призведе до поліпшення його паливної економічності.

Ключові слова: причіпний автобусний поїзд, швидкісний автобус, метробус, тягово-швидкісні властивості, математична модель.