ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ЧАСУ ВИПЕРЕДЖЕННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАНУ КООРДИНАЦІЇ

Анотація

У статті розглянуто актуальну проблему підвищення ефективності систем координованого керування дорожнім рухом у містах за рахунок врахування часу випередження, необхідний для розгону додаткових транспортних засобів, що накопичуються перед стоп-лінією чергового в плані координації перехрестя. На відміну від закордонних практик впровадження адаптивних систем керування транспортними потоками, в українських умовах через фінансові та інфраструктурні обмеження основним інструментом ефективного керування рухом транспорту у містах залишається саме координована робота світлофорних об’єктів (зелена хвиля). Наявні методики побудови планів координації не враховують впливу додаткових транспортних засобів, що з’являються на підходах до скоординованих перехресть, а також часу, необхідного для розгону черги до швидкості руху основного потоку. Це знижує загальну ефективність координації та унеможливлює забезпечення рівномірного просування транспортних засобів уздовж магістралі з координованим керуванням. Питання визначення і врахування часу випередження залишається відкритим, попри численні спроби оптимізації стрічки часу зеленої хвилі та гармонізації швидкості руху транспортних потоків. Для експериментального оцінювання впливу часу випередження на ефективність плану координації створено імітаційну транспортну модель ділянки магістралі з координованим керуванням (на основі прикладу з HCM 2016) у середовищі VISSIM. Змінним параметром у моделі є час випередження. Результати моделювання засвідчують, що середній час поїздки уздовж магістралі зменшується зі збільшенням часу випередження до 6 секунд, проте подальше його зростання призводить до різкого погіршення умов руху на другорядних напрямках. Отримані результати свідчать, що врахування часу випередження у плані координації здатне покращити умови руху основних транспортних потоків у зеленій хвилі, проте потребує одночасного моніторингу транспортного навантаження на другорядних напрямках.

Ключові слова: керування дорожнім рухом, план координації, регульовані перехрестя, транспортне моделювання, час випередження, VISSIM.