ТЕРМОПРУЖНИЙ ЗГИН КОМПОЗИТНИХ ПЛАСТИН  ДИСКІВ ТРАНСМІСІЇ АВТОМОБІЛЯ

Василь ШВАБ’ЮК; Віктор  ЗАХАРЧУК; Світлана  РОТКО; Володимир  ШВАБ’ЮК

doi:10.36910/automash.v1i20.1059

Василь ШВАБ’ЮК доктор технічних наук, професор кафедри прикладної математики і механіки, Луцький національний технічний університет https://orcid.org/0000-0002-1156-4405
Віктор ЗАХАРЧУК доктор технічних наук, професор кафедри автомобілів і транспортних технологій, Луцький національний технічний університет http://orcid.org/0000-0002-0896-3747
Світлана РОТКО кандидат технічних наук, доцент кафедри будівництва та цивільної інженерії, Луцький національний технічний університет http://orcid.org/0000-0003-1860-7890
Володимир ШВАБ’ЮК кандидат технічних наук, доцент кафедри автомобілів і транспортних технологій, Луцький національний технічний університет http://orcid.org/0000-0001-8294-5291

DOI: https://doi.org/10.36910/automash.v1i20.1059

Анотація

Анізотропні пластини, диски та оболонки є на сьогодні одними з найпоширеніших композитних елементів конструкцій машинобудівного, транспортного та приладобудівного спрямувань. Вони є важливими утримувальнми елементами більшості машин і механізмів. Водночас їх безпечне застосування, порівняно з ізотропними, вимагає більш досконалих методів та моделей розрахунку. Існує надзвичайно велика кількість методів розрахунку пластин і оболонок, застосування яких має забезпечувати більшу чи меншу точність розрахунку усієї конструкції. В одних випадках конструктивний елемент достатньо розраховувати на розтяг або стиск, а в інших до цих розрахунків необхідно приєднувати розрахунки на згин за найпростішими моделями, однією з яких є класична модель згину ізотропних пластин Кірхгофа-Лява. Але у випадках, коли пластини чи оболонки є анізотропними, ця модель уже може давати великі похибки і тому практика розрахунків вимагає більш точну модель. Тому, у cкладніших випадках, для елементів конструкцій, фізичні характеристики яких у напрямку товщини мають інші значення порівняно зі значеннями вздовж їх площини, використовують теорії згину трансверсально (поперечно) ізотропних або транстропних пластин і оболонок. Одночасно, багато з таких елементів працюють в умовах підвищених температур, тому їх вплив на характеристики напружено-деформованого стану також необхідно враховувати.

У даній статті використана модель, яка побудована на гіпотезах, що ураховують поперечний зсув та обтиснення, розглянута задача про термопружний згин круглих трансверсально ізотропних пластин-дисків. Розглядаються два випадки: коли диск суцільний і защемлений на краю; коли цей диск у вигляді кільця із вільним отвором. Для побудови розв’язків задачі використано метод лінійного спряження аналітичних функцій комплексної змінної М.І. Мусхелішвілі.

Ключові слова: уточнена модель транстропної плити, поперечний зсув, деформація обтиснення, метод лінійного спряження, термопружний згин диска.