Review procedure

Рецензування у збірнику є ключовим інструментом забезпечення наукової якості та дотримання професійних стандартів. Його основне завдання – гарантувати, що опубліковані матеріали відповідають вимогам академічної доброчесності, мають належний рівень наукової обґрунтованості та не суперечать етичним принципам. Рецензенти повинні діяти неупереджено, не допускати конфлікту інтересів та дотримуватися норм, закріплених у публікаційній етиці збірника. Публікаційна етика.

Після надходження рукопис проходить первинний аналіз у редакції. На цьому етапі:

  • оцінюється відповідність матеріалу тематичному фокусу збірника;
  • перевіряється дотримання технічних вимог і стандартів оформлення;
  • проводиться контроль на наявність порушень авторського права.

Лише ті рукописи, що відповідають усім формальним критеріям, допускаються до подальшого експертного оцінювання.

Попередній змістовий аналіз здійснює головний редактор або його заступник. Під час цього етапу оцінюється, чи має стаття потенціал для публікації, чи відповідає тематичному напряму, чи є якісно написаною та науково релевантною.

Якщо головний редактор не може оцінювати статтю через наявність конфлікту інтересів (особисті чи професійні зв’язки з авторами, співавторство тощо), робота передається іншому члену редакційної колегії.

Після схвалення статті на цьому етапі технічний редактор анонімізує рукопис та присвоює йому унікальний код. Анонімізована стаття надсилається на рецензування фахівцю (доктору або кандидату наук), що має найближчу до теми статті наукову спеціалізацію.

 

Основні критерії оцінки

Під час роботи над статтею експерти аналізують такі аспекти:

  • наскільки заголовок відповідає реальному змісту статті;
  • актуальність порушеної теми та рівень її наукової новизни;
  • методологічну чіткість і коректність дослідження;
  • практичну значущість отриманих результатів;
  • логічність викладу, обґрунтованість висновків і цінність матеріалу для наукової спільноти.

За результатами рецензування експерти формують узагальнений висновок про придатність рукопису до публікації.

При потребі, рецензенти також вказують на сильні та слабкі сторони рукопису, пропонують шляхи його покращення.

 

Можливі результати рецензування

Після аналізу експерти подають один із можливих висновків:

  • стаття може бути опублікована без змін;
  • статтю рекомендовано до публікації за умови дрібних правок;
  • необхідне суттєве доопрацювання статті;
  • публікація статті не рекомендується.

У разі відмови або необхідності доопрацювання рецензенти аргументують свої зауваження у вигляді розгорнутих коментарів.

 

Робота з автором після рецензування

Автор отримує рішення редакційної колегії разом із повним набором рекомендацій щодо вдосконалення тексту. У разі необхідності перероблена стаття повторно подається до редакції та може бути направлена на додаткове чи повторне рецензування. Рецензент має право вимагати подальших уточнень або доопрацювань.

Навіть після суттєвих змін рукопис може бути відхилений, якщо його якість залишається недостатньою або коментарі експертів не враховано належним чином.

 

Остаточне рішення

Підсумкове рішення щодо публікації ухвалює головний редактор, спираючись на висновки експертів та загальну відповідність статті вимогам збірника. У ситуаціях, де наявний конфлікт інтересів, остаточне рішення приймає заступник головного редактора.

Типовий термін експертної оцінки 1-2 тижні.

Середній час до першого рішення 2-4 тижні.