Методи реконструкції зелених зон у житлових кварталах щільної забудови: інклюзивний підхід (на прикладі кварталу Гуща в м. Луцьку)
DOI:
https://doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2026-15(25)-17Ключові слова:
містобудівна реконструкція, інклюзивність, зелені зони, квартал Гуща, мультифункціональний простір, реабілітаційне середовище, доступність, програмний комплекс QGISАнотація
На сьогодні стратегічна реновація та комплексне розширення ландшафтно-рекреаційної інфраструктури в межах міської забудови України набули критичного значення. Повномасштабна військова агресія спричинила стрімке зростання кількості громадян – як ветеранів війни, так і цивільного населення, які потребують тривалого відновлення та якісної інклюзивної реабілітації безпосередньо в межах житлових громад. Існуюча мережа зелених зон загального користування у спальних районах, зокрема у кварталах зі щільною забудовою, демонструє невідповідність сучасним вимогам безбар’єрності та ерготерапевтичним запитам, що зумовлює гостру потребу у впровадженні системних підходів до модернізації публічних просторів.
У роботі досліджується актуальність ревіталізації рекреаційного каркаса міських кварталів, зокрема аналізуються виклики, пов'язані з дефіцитом інклюзивного середовища та занедбаністю прибудинкових територій. На прикладі кварталу Гуща у місті Луцьку, який в умовах високої щільності забудови відчуває критичне навантаження на зелені насадження, обґрунтовуються перспективи формування мультифункціональних зон реабілітації. Особлива увага приділяється принципам просторово-планувальної організації, створенню терапевтичних ландшафтів та адаптації існуючих просторів, адаптованих до потреб маломобільних груп населення.
Реконструкція зелених зон, що базується на принципах трансформативності та мультифункціональності, дозволяє оперативно адаптувати функціональне призначення території до динамічних запитів мешканців, від активної фізичної реабілітації до спокійного психологічного відновлення. Впровадження екологічно орієнтованих рішень, зокрема «міських городів» та вертикального озеленення, слід розглядати не як разовий благоустрій, а як довгострокову соціальну інвестицію. Така стратегія не лише гарантує забезпечення конституційного права на гідне та доступне середовище для кожного постраждалого, а й значно підвищує резистентність (стійкість) міської системи охорони здоров'я та соціального захисту.
Результати дослідження підтверджують, що науково обґрунтована модернізація рекреаційних зон кварталу Гуща сприяє формуванню комплексного відновлювального середовища, яке інтегрує фізичну та психоемоційну складові реабілітації. Це дозволяє не лише оптимізувати процеси відновлення, а й забезпечити повноцінну соціальну інтеграцію пацієнтів, покращити якість їхнього повсякденного життя та зміцнити соціальну згуртованість у межах житлової громади.
Завантажити
Посилання
1. Кривенко, О. (2021). Визначення напрямів проєктування біокліматичних висотних будівель при формуванні стійкого міського середовища. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.78.290-298
2. Тімашков Максим Петрович. Інноваційні підходи формування архітектурного середовища в умовах глобальних змін клімату: в аспектах аналізу практичного досвіду. International Science Journal of Engineering & Agriculture. Vol. 3, No. 4, 2024, pp. 1-8. https://doi.org/10.46299/j.isjea.20240304.1
3. Akar, U., Doraj, P., Yilmaz, S. (2020). Concept in sustainable architecture and critical approaches on the ecological effect. The journal of international social research, 13(69). doi: http://dx.doi.org/10.17719/jisr.2020.3988
4. Синько Б., Огаренко Ю. Реконструкція та благоустрій зелених зон: з чого почати та як успішно втілити проєкт : посібник для місцевої влади та громадськості / за заг. ред. В. Юрківа. Київ, 2021. 98 с. URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/749/DOBRE_2021_Handbook_on_green_zones_final_for_web_small.pdf?utm_source=copilot.com
5. Кривомаз, Т.І., Ільченко, І.С., Циба, А.М., Хамоцький, Р.О. та Гетьман, Ю.А. (2024). Дослідження розвитку інклюзивності забудованого середовища в Україні. Екологічна безпека та природні ресурси , 50 (2), 6–18. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2024.2.6-18
6. Rebernik N., Szajczyk M., Bahillo A., Goličnik Marušić B. Measuring disability inclusion performance in cities using disability inclusion evaluation tool (DIETool). – Sustainability. – 2020. – №12.4. – P. 1378.
7. Korngold, D.; Lemos, M.; Rohwer, M. Smart Cities for All: A Vision for an Inclusive Accessible Urban Future. AT&T: 2017. Available online: https://g3ict.org/publication/smart-cities-for-all-a-vision-for-an-inclusiveaccessible-urban-future
8. ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення.
9. Степанюк, В.О., Парфентьєва, І.О., Задорожнікова, І.В. (2025). Сталий та інклюзивний розвиток реабілітаційних центрів: перспективи розширення на прикладі ГО «АГАПЕ-УКРАЇНА». Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, 24, 505-515. https://doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2025-14(24)-43
10. Про проєкт Recovery URL: https://recoveryua.org/pro-proekt
11. Therapeutic Landscapes: Evidence-Based Resources for Healing Gardens. URL: https://healinglandscapes.org/gardens-overview/community-gardens/




