ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І ПОДІЙ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.36910/3083-6255/2(2).2025.102-109Ключові слова:
прогнозування надзвичайних ситуацій, воєнний стан, повітряна тривога, ризик, потік подій, розподіл Пуассона, аналіз дерева подій (ETA)Анотація
Мета. Опрацювання статистичних даних та прогнозування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій (НС) воєнного характеру та їхніх наслідків (на прикладі території Полтавської області) для підвищення ефективності підготовки сил цивільного захисту.
Методика. У дослідженні використано математичний апарат систем масового обслуговування, зокрема найпростіший пуасонівський потік подій для визначення ймовірностей виникнення повітряних тривог, вибухів та людських втрат. Також застосовано метод загального оцінювання ризику — аналіз дерева подій (Event Tree Analysis, ETA), що базується на індуктивному мисленні для кількісного визначення можливих сценаріїв розвитку ситуації.
Результати. На основі аналізу статистики в Полтавській області за період з вересня 2024 по липень 2025 року визначено інтенсивність основних подій: повітряних тривог (3,49 на день), вибухів (1,04), появи постраждалих (1,39) та загиблих (0,26). Розраховано ймовірності виникнення цих подій протягом одного дня: ймовірність оголошення хоча б однієї тривоги становить 97%, вибуху ‑ 65%, наявності постраждалих ‑ 75%, загиблих ‑ 23%. Побудовано графічну модель (дерево подій), яка дозволяє ідентифікувати сценарії розвитку НС від ініціюючої події (тривоги) до кінцевих наслідків.
Новизна. Полягає у застосуванні математичних методів теорії масового обслуговування до специфічних подій воєнного стану (ракетних та дронових обстрілів) з метою переходу від простого інформування про небезпеку до повноцінного прогнозування ймовірності виникнення НС. Вперше на прикладі конкретного тилового регіону кількісно оцінено ймовірнісні характеристики ризиків воєнного характеру.
Практична значимість. Отримані прогнозні моделі дозволяють органам влади та суб’єктам управління ризиками завчасно приймати рішення щодо підготовки сил цивільного захисту, переведення закладів на онлайн-навчання чи дистанційну роботу та підготовки медичних установ до приймання постраждалих. Методика може бути масштабована на інші регіони України для створення обґрунтованих планів реагування на загрози воєнного часу.