ТЕПЛОТЕХНІЧНІ ПРОЦЕСИ ПЕРЕТВОРЕННЯ СТЕБЕЛ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО У ТРЕСТУ
DOI:
https://doi.org/10.36910/acm.vi51.1885Ключові слова:
роздільна технологія, льон олійний, ґрунт, валки, стебла, волога, переміщення, трестаАнотація
Проведено детальний аналіз процесу перетворення стебел соломи у тресту з врахуванням природних чинників у період збирання льону олійного. Спроба відновлення вирощування бавовни на територіях Південних областей, як основної сировини для виробництва бездимного пороху вказує на необхідність проведення досліджень з іншими лубоволокнистими сільськогосподарськими культурами. До таких відноситься льон олійний, який в умовах зміни клімату ідеально підходить для вирощування у Західному Поліссі як на насіння, так і у межах 10 ц/га короткого неорієнтованого волокна. Якість волокна значною мірою залежить від стану стеблостою, технології збирання, природо-кліматичних умов та умов вилежування стебел на льонищі. Важливо також враховувати наявність технічного забезпечення для створення умов для перетворення стебел у тресту. Встановлено, що ефективний процес перетворення стебел льону олійного у тресту залежить від наявності вологи та плюсових температур. Тому, необхідно дослідити різні варіанти технологій збирання а, за відсутності атмосферної вологи в умовах глобального потепління, забезпечити переміщення з ґрунту за рахунок зрізання стеблостою на висоті 30-50 мм. Для цього запропоновано удосконалену роздільну технологію збирання, коли стеблостій у фазі ранньо-жовтої стиглості зрізують роторною косаркою. Після відділення насіння, важливо враховувати стан стебел. Якщо валки обмолочувати зернозбиральним комбайном, тоді стебла частково руйнуються та можлива втрата волокна. При застосовуванні інших технічних засобів типу підбирач – молотарка, цілісність стебел зберігається. Відповідно втрати як насіння, так і волокна будуть мінімальними. Обґрунтовано теплофізичні процеси при розміщенні цілих стебел у валках, розміщених у поздовжній площині на поверхні ґрунту. Встановлені раціональні параметри щільності таких валків, як основи прискореного процесу перетворення стебел льону олійного у тресту.
Посилання
Agrohjrtal. Червень 24, 2025 Перспективи вирощування бавовнику в Україні: названо урожай і витрати.
Kurkul. Січень 29, 2025 Пів мільйона за вхід або чи вигідна нам українська бавовна. https://kurkul.com/spetsproekty/1697-piv-milyona--za-vhid-abo-chi-vigidna-nam-ukrayinska-bavovna.
Ґрунтові ресурси Волинської області: стан, резерви продуктивної здатності. (2018) (аналітична записка) /укладачі: колектив авторів. Харків: «Стиль-Іздат», 58с.
Гаврилюк В.А., Бортнік А.М., Бортнік Т.П. (2021). Наукові основи управління продуктивними і екологічними функціями осушуваних та техногенно-деградованих ґрунтів Західного Полісся. : монографія Луцьк: ПП Іванюк В.П., 119 с.
Рудік Н.М. (2020). Економічний потенціал вирощування льону олійного в Україні. Агросвіт –№ 2. – с. 61–68. DOI: 10.32702/2306_6792.2020.2.61.
Папроцький Р. (2021). Особливості вирощування льону олійного. Інтерв’ю з Романом Папроцьким. Ж-л «Агроном» №4(74) https://www.agrilab.ua/osoblyvosti-vyroshhuvannya-olijnogo-lonu-interv-yu-z-romanom-paprotskym/.
Yaheliuk S., Didukh V., Busnyuk V., Boyko G., Shubalyi O. (2020). Optimization on efficient combustion process of small-sized fuel rolls made of oleaginous flax residues / V. Didukh, V. Busnyuk, G. Boyko, O. Shubalyi // INMATEH – Agricultural engineering. Vol. 62, No. 3/2020, Bucharest, p. 361-https://doi.org/10.35633/inmateh-62-38.
Ягелюк С.В., Дідух В.Ф. (2020). Концептуальна модель технологій переробки стебел льону. Зб. наук. статей «Сільськогосподарські машини». Луцьк – 2020. - №44. - с.155-164. DOI: https://doi.org/10.36910/acm.vi44.
Шувар А.М., Войтович О.П. (2012). Оцінка способів збирання льону олійного (Evaluation of oilseed flax harvesting methods). Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН, № 17, С. 149-153.
Wilson, L., New, S., Daron, J., Golding, N. (2021). Climate Change Impacts for Ukraine. Met Office.
Arias, P. A. et al. (2021).Technical Summary. in Climate Change: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (eds. Masson-Delmotte, V. et al.) (Cambridge University Press. In Press, 2021).
Федоров В.Г., Скарбовійчук О.М., Кепко О.І., Кравчук П.О. (2014). Теплофізичні характеристики продуктів і матеріалів АПК . Довідник. Умань.: Редакційно видавничий відділ Уманського НУС, 352 с.
Обертюх Р.Р. (2010). Теоретичні основи теплотехніки. Навчальний посібник. Вінниця : ВНТУ, 2010. 165 с.
Дідур В.А., Стручаєв М.І. (2008). Теплотехніка, теплопостачання і використання теплоти в сільському господарстві За заг. ред. В.А. Дідура. Київ.: Аграрна освіта, 233с.
Didukh V., Yaheliuk S., Bodak V., Bodak M., Yaheliuk O. (2024). Pulling device for harvesting of Oleaginous Flax. Bulgarian Journal of Agricultural Science. Vol. 30, No 3. Р. 539–546.
Бодак М. В., Дідух В. Ф. (2025). Експериментальні дослідження процесу підбирання валків з стебел льону. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. № 46. С. 212–219. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-1.
