СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ

Стратегія розвитку зовнішньо економічної діяльності ТЕП

Світлана ПАШКЕВИЧ — 2024-11-14

У статті розглядається модель управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності підприємства, яка є критично важливою в умовах глобалізації та економічної інтеграції. Визначено, що існування ризиків зумовлено непередбачуваністю змін у соціально-економічному середовищі. Підприємства стикаються з численними викликами, які можуть суттєво вплинути на їхню діяльність, тому ефективна оцінка та управління ризиками стають ключовими елементами стратегічного планування.

Автори підкреслюють важливість безперервного оновлення методів і моделей управління ризиками, включаючи впровадження новітніх технологій та математичних моделей. Описано основні етапи управління ризиками: ідентифікація, оцінка, планування, моніторинг і контроль. Зазначено, що адаптація до змін і впровадження інноваційних підходів є необхідними для забезпечення конкурентоспроможності підприємств у сучасному світі. Стаття має на меті надати практичні рекомендації для підприємств щодо ефективного управління ризиками у їхній зовнішньоекономічній діяльності.

Ключові слова: модель управління; управління ризиками; зовнішньоекономічні операції.

Базові підходи до формування транспортної моделі міста

Світлана ПАШКЕВИЧ — 2024-11-15

Швидкість розвитку сучасних міст та постійне зростання моторизації призводять до загострення різноманітних проблем, таких як створення раціонального управління дорожнім рухом, виділення місць для паркування, забезпечення якості дорожнього покриття та охорона навколишнього середовища. Вирішення цих проблем вимагає «правильного» системного управління, ефективної організації транспортних потоків та оптимального планування транспортної інфраструктури.

Для управління транспортною системою та прийняття оптимальних рішень у транспортному плануванні необхідні специфічні системні знання про поточну транспортну ситуацію та можливі сценарії її розвитку. Відсутність кількісного опису транспортної ситуації значно ускладнює вже й так складний вибір серед варіантів розвитку міської транспортної системи. Подолати розрив між бажаними та фактичними результатами можна за допомогою сучасних інструментів планування та оцінки впливу рішень, зокрема, через єдину міську транспортну модель.

Як показує досвід, міська транспортна модель, яка використовується для підтримки прийняття рішень у стратегічному транспортному плануванні, є оптимальним інструментом для кількісної оцінки запропонованих варіантів розвитку транспортної мережі, їх подальшого порівняння та обґрунтованих висновків щодо доцільності інвестицій у проекти транспортної інфраструктури.

Транспортні моделі, засновані на сучасних інформаційних технологіях, представляють собою потужні обчислювальні програмні системи, які, спираючись на функціональні та просторові характеристики міста, в поєднанні з усіма доступними даними про транспортний попит і пропозицію, розраховують найімовірніший розподіл транспортних і пасажирських потоків по вуличній мережі. Ці розрахунки стають основою для прогнозування розвитку міста та надають необхідну аналітичну основу для прийняття рішень у розвитку міської транспортної інфраструктури.

«Правильне» стратегічне управління транспортною системою міста, серед іншого, безпосередньо впливає на якість транспортних послуг для населення та безпеку дорожнього руху.

Основною перевагою транспортних моделей є те, що вони дозволяють експериментувати не з людьми, а лише з комп'ютерним представленням їхньої щоденної поведінки.

Ключові слова: транспортна модель, транспортний попит, транспортна пропозиція, транспортна зона,.

Діагностика стану та прогнозування залишкового ресурсу деталей в екстремальних умовах експлуатації

Віктор ПЕРЕДЕРІЙ — 2024-11-15

Розроблено методологію оцінки працездатності та визначення залишкового ресурсу обладнання в процесі його експлуатації. На основі аналізу фізичної сутності та синтезу основних принципів побудови моделей визначення залишкового ресурсу обладнання, що працює у складних, у тому числі екстремальних умовах експлуатації, визначені переваги, недоліки та перспективи використання критеріїв, покладених в основу математичних та ймовірнісних методів. Виконано класифікацію та систематизацію основних критеріїв оцінки працездатності та залишкового ресурсу обладнання. Дається їх формалізоване опис стосовно зміни технічного стану об'єктів за її експлуатації. Зазначено, що критерій ідеального спостерігача слід використовувати у разі коли вартість оцінки стану матеріалів на ранній та пусті стадії його деградації рівні, критерій мінімума середнього ризику слід використовувати, коли великі витрати від неправильної оцінки стану матеріалу. Критерій максимальної правдоподібності має перевагу, оскільки не вимагає знань апріорної ймовірності витрат. Критерій оцінок середньоквадратичних помилок потребує завдання параметрів нормальних законів розподілу оціночних характеристик. Критерій досягнення заданого рівня надійності рекомендується використовувати, коли наслідки в зупинках обладнання більше ніж перестрахувальні заходи. Критерій мінімума апостеріорної ймовірності використовується у випадках коли матриця втрат відома. Наводяться практичні рекомендації щодо їх використання у системах технічної діагностики та неруйнівного контролю при оцінці станів обладнання, що працює у складних умовах експлуатації. Наводиться приклад реалізації методології.

Ключові слова: залишковий ресурс, працездатність, невизначеність, зовнішнє середовище, критерії оцінки, діагностика, прогнозування, експлуатація, транспорт.

Вплив соціально-демографічних показників населення на параметри переміщень міською територією з метою покупок

Микола ЖУК — 2024-11-15

Розуміння чинників, які впливають на вибір користувачем міської транспортної системи способу та часу свого переміщення, є важливим елементом дослідження міської мобільності. В роботі акцентується увага на особливостях переміщень з метою покупок, які є менш регламентованими порівняно з робочими чи навчальними поїздками, але мають значний вплив на транспортні потоки у місті. Метою дослідження було визначення зв’язків між соціально-демографічними показниками населення і їх вибором місця та часу для здійснення покупок. Для збору даних проведено онлайн-опитування серед населення міста Львова, в результаті якого отримано 152 придатні для подальшого аналізу відповіді. Результати опитування свідчать, що ймовірність використання транспорту значно вища при покупках у великих торгових центрах або на ринках (64,2%), порівняно з покупками в менших магазинах (31,3%). Більшість покупок виконується у пообідній час (після 15:00 год). Дослідження впливу соціально-демографічних характеристик населення на вибір ними місця покупки та часу виконання покупки проведено з використанням методу крос-табуляції з подальшим проведенням χ²-тесту для перевірки гіпотези про незалежність змінних. Згідно отриманих результатів, на вибір місця покупок значно впливає наявність власного автомобіля, а на вибір часу — стать та рівень доходу домогосподарства. Подальший кластерний аналіз на основі статистично значущих показників, проведений за допомогою методу k-середніх, дозволив виявити п'ять кластерів населення з вираженими перевагами у виборі місця і часу для покупок. Отримані результати є корисними для моделювання попиту на переміщення з метою покупок та розподілу цих переміщень в часі і просторі.

Ключові слова: переміщення з метою покупки, час покупки, місце покупки, кластерний аналіз, соціально-демографічні показники

ПРОЕКТУВАННЯ РОБОЧИХ ОРГАНІВ ЗЕМЛЕРИЙНИХ МАШИН ЗА ДОПОМОГОЮ ГНУЧКОПЕРЕНАЛАГОДЖУВАНОГО ТРИБОТЕХНІЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Іван БОЛОКАН — 2024-11-15

За останні десятиріччя все частіше виникає проблема відсутності прогнозування зношування робочого обладнання в землерийних машинах. Саме ця група машин виконує найбільш трудомістку роботу а їх продуктивність на пряму залежить від ґрунтів в яких вони працюють. Для вирішення цього питання автори пропонують використовувати модель гнучкопереналагоджуваного триботехнічного комплексу з комп'ютерним управлінням, для моделювання процесу роботи технологічних машин при тривалій їх експлуатації в умовах, що імітують реальні, з метою встановлення, вже на стадії проектування, оптимальних конструктивних параметрів робочих органів, а також економічно доцільних термінів їхньої служби за критеріями енергозбереження.Розроблений комплекс моделює фізико-механічні властивості конкретні види ґрунтів в ємності, яка заповнюється сумішшю, що складається з твердої і квазірідкої субстанції, що є магнітною рідиною, в'язкість якої змінюється у магнітному полі у дуже широкому діапазоні. Таким чином утворюється робоче середовище, яке може змінювати свої фізико-механічні властивості залежно від напруженості магнітного поля, що впливає на цю суміш. За допомогою даного комплексу також можна визначати раціональний спосіб та властивості нанесення захисних покриттів на окремі елементи робочих органів землерийних машин. Організована таким чином технічна система, що імітує роботу робочого обладнання землерийної машини в різних природних умовах, передбачає безперервну фіксацію та запам'ятовування витрати енергії залежно від конструктивних особливостей та фактичного зношування робочого обладнання, що дозволяє, в експрес-режимі, отримати практично всі вихідні дані для проектування робочих органів, нових поколінь, для землерийної техніки, працюючих з мінімальною витратою енергії при видобуванні корисних копалин або проведенні будівельних робіт.Ключові слова: триботехнічний комплекс, комп’ютерне управління, робоче обладнання землерийної машини, соленоїд, джерело живлення.

ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСУ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ З УРАХУВАННЯМ РИНКУ ПОСЛУГ ТА ДОРОЖНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Тетяна ВОЛОБУЄВА — 2024-11-15

Процеси перевезень пасажирів і вантажів та дорожньо-транспортна інфраструктура повинні відповідати зростаючим вимогам суспільства до якості транспортних послуг та безпеки руху на дорогах. Необхідність розробки, прийняття рішень щодо удосконалення існуючого планування процесів перевезень, формування маршрутів, забезпечення швидкісного дорожнього руху, вирішення проблем забезпечення безпеки всіх учасників руху є нагальною потребою.

Автомобільний транспорт створює суспільству значну кількість проблем, серед яких найбільш суттєвими можна виділити такі: значні витрати фінансових, матеріальних, енергетичних, трудових ресурсів; автомобілі в якості енергоносіїв використовують нафтопродукти і газ, які не поновлюються і обсяги запасів їх на землі постійно зменшуються; значний вплив на навколишнє середовище та на людей; аварійність на дорогах; суттєві економічні втрати в процесі експлуатації, технічного обслуговування та ремонту автомобілів; не досконала організація експлуатації та обслуговування автомобілів.

Формування транспортної системи та її організації на підприємствах автомобільного транспорту (ПАТ) є найважливішим завданням. Роботи повинні відбуватись відповідно до обґрунтованого, чітко встановленого порядку. На першому етапі проводиться аналіз стану та динаміки розвитку ринку транспортних послуг в регіоні розташування підприємства, виконується аналіз дорожнього середовища, вивчаються фактори впливу на транспортний процес та безпеку руху. Проводиться розробка системи транспортних перевезень, яка включає: формування технологічних умов, схем транспортних перевезень, маршрутів перевезень; проведення досліджень по визначенню експлуатаційних характеристик автомобілів (експлуатаційних швидкостей, маршрутних норм витрат енергетичних ресурсів, часу переміщення, графіків руху тощо); створення системи організації та управляючих впливів по реалізації транспортної системи та забезпеченню безпеки дорожнього руху при перевезеннях. Ефективність функціонування транспортної системи необхідно постійно контролювати, відслідковувати. Для цього необхідно оцінювати якість транспортних послуг, їх відповідність очікуванням та вимогам споживачів. Оцінку ефективності функціонування транспортної системи підприємства необхідно постійно контролювати з використанням показників якості та ефективності виробництва транспортних послуг.

Ключові слова: перевезення, транспортна система, вимоги, процес, планування, показники ефективності, безпека руху.

ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕМАТИКИ ЛЕГКОВОГО АВТОМОБІЛЯ З ВСЕКОЛІСНИМ КЕРУВАННЯМ

Микола ГАНДЗЮК — 2024-11-15

Питання забезпечення безпеки руху завжди було першочерговим при розробці нових конструкцій автомобілів. Особлива увага при цьому приділяється стійкості та керованості. Підвищення показників даних властивостей може досягатися різними шляхами, одним із яких є конструкція з чотирма керованими колесами (4WS). Технічні рішення таких схем більш досліджені в зарубіжній літературі на прикладі спортивних автомобілів і деяких японських моделей, роботи вітчизняних дослідників мають переважно описовий характер існуючих рішень. Питання розрахунку показників маневреності автомобіля з чотирма керованими колесами на сьогоднішній день також не розглянуто до кінця. Більшість досліджень носить виключно описовий характер чи показує результати випробувань, проте не вистачає досліджень для проведення проектного розрахунку рульового управління з двома керованими осями. Тому в цій статті розглянуто кінематику повороту позитивної та негативної схем автомобілів з всеколісним керуванням, наведено схеми та виведені основні розрахункові співвідношення. У свою чергу визначення основних параметрів маневреності та керованості дозволить оцінити зміну даних властивостей порівняно з автомобілем із звичайним рульовим керуванням.

Використання всеколісного керування дозволяє покращити такі експлуатаційні властивості автомобіля, як стійкість, керованість та маневреність. Це підтверджується теоретичними розрахунками та натурними випробуваннями, описаними у зарубіжних журналах. Наведена у статті методика дозволяє зробити розрахунок основних геометричних параметрів автомобіля із всеколісним керуванням, необхідних для проектування системи рульового управління.

Ключові слова: автомобіль з всеколісним керуванням, керовані колеса, кінематика повороту автомобіля, маневреність автомобіля, керованість автомобіля, траєкторна керованість, курсова стійкість автомобіля, радіус повороту автомобіля, схема повороту автомобіля.

СЕРЕДНЯ ШВИДКІСТЬ ЩІЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПОТОКУ З ОДНИМ ПОВІЛЬНИМ АВТОМОБІЛЕМ НА ДІЛЯНЦІ ДОРОГИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ МАНЕВРУВАННЯ

Петро ГОРБАЧОВ — 2024-11-15

Швидкість руху транспортних засобів є основним параметром, що обумовлює якість обслуговування користувачів транспорту, оскільки можливість її вільного вибору водієм визначає для нього рівень комфорту руху. На цей час загальновизнаними у транспортній науці є лише закономірності у значеннях швидкості для вільних умов руху, де вона підкорюється нормальному закону розподілу. Закономірності коливання швидкості в інших умовах залишаються слабко дослідженими. З цієї точки зору представляє інтерес дослідження причин коливання швидкості в умовах руху, протилежних вільним, тобто руху щільної пачки транспортних засобів на односмуговій ділянці дороги, де неможливі обгони та випередження. Розпочати його варто з визначення залежності для розрахунку середньої швидкості щільного транспортного потоку на виході з ділянки з обмеженнями на рух за умови, що порядок розташування транспортних засобів у пачці на вході до ділянки є випадковим. Дана стаття присвячена отриманню шуканої залежності у найпростішій ситуації – коли у потоці наявний лише один повільний автомобіль, що обмежує швидкість інших. Отримання подібної формули створює основу для подальшого вивчення закономірностей у значеннях швидкості руху в щільних умовах і означає можливість наближення до встановлення її першого моменту як однієї із основних характеристик досліджуваної випадкової величини.

Ключові слова: швидкість руху, середня швидкість, транспортний потік, щільність потоку, смуга руху, умови руху, аналітичне моделювання, транспортна система.

МЕТОД ДІАГНОСТИКИ П'ЄЗОГІДРАВЛІЧНИХ ДИЗЕЛЬНИХ ФОРСУНОК

Юрій ГОРБІК — 2024-11-15

У статті наведено метод діагностики п'єзогідравлічних дизельних форсунок, що дозволяє оцінити їх стан без необхідності демонтажу з двигуна, що особливо корисно при неможливості зняття форсунок без механічних пошкоджень. Для діагностики застосовується порівняльний аналіз параметрів всіх форсунок, таких як корекція циклової подачі палива, калібрування нульової подачі, параметри сигналу, що управляє, опір форсунки і витрата палива на управління. Метод особливо актуальний для складних конструкцій систем подачі палива типу Common Rail, які широко використовуються в сучасних дизельних двигунах.

Дослідження підтверджує, що технічний стан форсунок можна визначати за непрямими ознаками, які виявляються під час використання діагностичного устаткування. На практиці частіше використовують метод оцінити стану форсунок за їх робочими характеристиками, перевіряючи їх герметичність, стан гідрокомпенсатора, електричні параметри п'єзомодуля, мінімальну напругу активації форсунки та кількість палива, що подається в різних режимах двигуна. Автори проводять діагностику на конкретному прикладі (автомобіль Kia Sportage), де запропонована методика показала ефективність, визначивши несправність форсунки без демонтажу.

Основний висновок полягає в тому, що даний метод може значно підвищити ефективність та точність діагностики, знизивши витрати на обслуговування за рахунок запобігання необхідності демонтажу форсунок.

Ключові слова: електрогідравлічні та п'єзогідравлічні форсунки, двигуни внутрішнього згоряння, дизельні паливні системи, корекція циклової подачі пального, калібрування нульової подачі.

ПРО ВДОСКОНАЛЕННЯ СТЕНДОВОГО КОНТРОЛЮ ПІДВІСКИ

Олександр ДИТЯТЬЄВ — 2024-11-15

Для визначення технічного стану підвіски автомобіля використовують різні методи. У Європі найбільшого поширення набули стенди на основі методу EuSAMA. У класичному варіанті цей метод, вихідним параметром якого є «коефіцієнт зчеплення», більшою мірою характеризує безпеку руху. Але для технічних працівників автосервісу в підвісці більше цікавить пристрій, що демпфує, як найбільш складний компонент у підвісці, стан якого неможливо оцінити візуально. Крім цього, класичний EuSAMA має низку недоліків – похибок методу, що впливають на точність результату діагностування. Робляться зусилля щодо вдосконалення методу з метою підвищення можливості діагностування амортизаторів та зниження впливу сторонніх факторів. Перспективним у цьому контексті можна назвати метод, заснований на використанні фазових співвідношень, а саме на вимірі різниці фаз (далі - фазового кута) між фазою коливання майданчика та фазою коливання динамічної сили в контакті шини з майданчиком. У цій роботі представлені результати моделювання підвіски непідресореної частини (чверті підвіски) при різному демпфуванні амортизатора. Моделювання проводилося у часовій області. Для одного набору параметрів підвіски отримано фазова частотна характеристика, отримані залежності фазового кута та параметра EuSAMA для різного демпфування амортизатора, а також оцінки впливу жорсткості, демпфування шин, жорсткості пружного елемента підвіски, величини непідресореної маси на величину фазового кута.

Ключові слова: діагностування підвіски, EuSAMA, амортизатор, моделювання, фазовий кут.

ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІНИ ЧАСОВИХ ПАРАМЕТРІВ СВІТЛОФОРНОГО ЦИКЛУ У СИСТЕМАХ З КООРДИНОВАНИМ УПРАВЛІННЯМ РУХОМ

Юрій ЄВЧУК — 2024-11-15

У даній роботі проаналізовано методику та результати досліджень, проведених на основі натурних вимірювань на магістральній вулиці з метою визначення ключових параметрів транспортних потоків, що характеризуються значною нерівномірністю руху, в умовах координованого управління. Застосування методу імітаційного моделювання дозволило оптимізувати часові параметри світлофорного регулювання, які сприяють мінімізації затримок руху в обох напрямках шляхом адаптації тривалості дозвільного сигналу відповідно до інтенсивності транспортного потоку. Зміна (подовження) тривалості зеленого сигналу забезпечує безперервний рух груп транспортних засобів під час перетину стоп-ліній на суміжних світлофорних об’єктах. Запропонований метод є доцільним для впровадження на ділянках вулично-дорожньої мережі з координованим управлінням та значною неоднорідністю транспортних потоків, оскільки він запобігає розпаду груп та пачок транспортних засобів, які мають різні динамічні характеристики.

Такого результату можна досягти в умовах використання системи автоматизованого управління рухом, яка об'єднує кілька суміжних світлофорних об’єктів на магістральній вулиці та функціонує на основі жорсткого програмного керування світлофорами. Така система дозволяє синхронізувати тривалість сигналів світлофорних груп, здійснюючи корекцію ширини (тривалості зеленого сигналу) та кута нахилу (швидкості руху) часової смуги в графіках координації. Наукова новизна дослідження полягає у подальшому розвитку методу, що знижує затримки транспортних засобів у межах координованого управління, суть якого полягає в регульованій зміні діапазону тривалості дозвільного сигналу в поєднанні з управлінням швидкістю руху транспортних засобів між суміжними світлофорними об’єктами. Практична цінність полягає в можливості використання різних програм керування світлофорною сигналізацією на ділянках магістральних вулиць у транспортних районах, де в години пік спостерігаються значні коливання інтенсивності транспортних потоків у різних напрямках.

Ключові слова: транспортний потік, транспортні дослідження, інтенсивність руху, координоване управління рухом, магістральна вулиця, імітаційне моделювання, жорсткий світлофорний цикл.

ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ ВАНТАЖОПОТОКІВ НА ЗАЛІЗНИЦЯХ УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ ЕКСПОРТНИХ ВАНТАЖІВ

Іван КАРНАСЮК — 2024-11-16

У статті розглянуто стан вантажопотоків на залізничному транспорті України з особливою увагою до експортних перевезень та аналізу проблем, пов'язаних із кадровою недостатністю в «Укрзалізниці». Особливий акцент зроблено на аналізі структури експортних вантажів, що перевозяться залізницею, і визначенні основних напрямків перевезень, зокрема тих, що орієнтовані на міжнародні ринки. Розглянуто, як інфраструктурні проблеми, такі як недостатня модернізація шляхів, технічні несправності локомотивів та вагонів, призводять до затримок і технічних збоїв у процесі перевезення вантажів, що негативно впливає на загальну ефективність роботи залізничної системи.

Важливе місце в аналізі займає проблема кадрового дефіциту в АТ «Укрзалізниця», яка має значний вплив на ефективність та надійність перевезень. Нестача кваліфікованих працівників, особливо серед технічного персоналу, машиністів та диспетчерів, суттєво ускладнює забезпечення стабільної та швидкої доставки вантажів, що є критично важливим для здійснення експортних операцій. Через це час доставки вантажів збільшується, а конкурентоспроможність української продукції на міжнародних ринках знижується, що негативно впливає на економічний потенціал країни.

У статті також наведено конкретні пропозиції щодо вирішення кадрової кризи в АТ «Укрзалізниця». Зокрема, йдеться про покращення умов праці, підвищення рівня оплати для залучення нових фахівців, а також про проведення навчальних програм для підготовки молодих кадрів. Окрім цього, запропоновано провести модернізацію інфраструктури, що включає оновлення технічного обладнання, електрифікацію шляхів та впровадження сучасних інформаційних систем для відстеження перевезень. Ці заходи сприятимуть значному підвищенню загальної ефективності залізничних перевезень, зменшенню кількості затримок та мінімізації технічних проблем, що дозволить покращити логістичні процеси та економічну ситуацію в цілому.

Ключові слова: залізничний транспорт, вантажопотоки, експортні вантажі, кадри, логістика, інфраструктура, Україна, АТ «Укрзалізниця».

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТУ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Анастасія КАШКАНОВА — 2024-11-16

Проблему високої аварійності на автомобільному транспорті України в умовах динамічного розвитку логістичних і транспортних процесів неможливо розв’язати без широкого впровадження аудиту безпеки дорожнього руху, оскільки він сприяє підвищенню безпеки транспортних процесів, зменшенню соціальних та економічних втрат від дорожньо-транспортних пригод, а також інтеграції України до європейського та світового транспортного простору. Аналіз взаємозв’язку складових елементів аудиту безпеки дорожнього руху показує, що формування шляхів його удосконалення не можливе без оцінки процесів функціонування системи водій – автомобіль – дорога – навколишнє середовище, в якій відбувається рух транспортних засобів, їх взаємодії з іншими учасниками дорожнього руху під дією факторів впливу навколишнього середовища. При цьому стратегічними пріоритетними питаннями аудиту безпеки дорожнього руху є безпека уразливих учасників дорожнього руху, забезпеченість водіїв інформацією про умови руху, безпека в специфічних умовах руху, мінімізація тяжкості наслідків дорожньо-транспортних пригод.

В статті на основі аналізу проблемних питань науково-методичного забезпечення аудиту безпеки дорожнього руху були виявлені обмеження традиційних підходів та методів емпіричного моделювання, які використовуються для забезпечення якості та надійності аудиту, оскільки вони базуються на припущенні про незалежність вхідних змінних. Для зняття цих обмежень і розробки заходів з удосканалення процедур аудиту та підвищення безпеки руху запропоновано враховувати взаємний вплив факторів та на основі їх ранжування й використання методів нечіткої логіки, теорії катастроф, а також когнітивних наук для моделювання багатофакторних залежностей.

Ключові слова: транспортні системи, автомобільний транспорт, безпека дорожнього руху, аудит, аналіз аварійності, експертиза дорожньо-транспортних пригод.

ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ

Світлана КОЗАК — 2024-11-16

Транспортна логістика відіграє важливу роль у діяльності . З метою покращення ефективності транспортної логістики і забезпечення оптимального рівня обслуговування клієнтів, розробляються та впроваджуються інформаційні технології .

Детальний аналіз транспортної логістики підприємства дійсно є важливим кроком для вдосконалення всіх процесів та ідентифікації проблемних моментів. Розглянемо запропоновані заходи та їх потенційний вплив на ефективність логістичних операцій:

1.Застосування інформаційних технологій: Впровадження сучасних ІТ-рішень може значно полегшити управління логістичними процесами, забезпечуючи швидку обробку даних, оптимізацію маршрутів та підвищення ефективності використання ресурсів.

2.Навчання та розвиток персоналу: Підвищення кваліфікації співробітників дозволить їм краще розуміти та використовувати нові технології, а також здійснювати оптимальне управління логістичними процесами.

3.Мурашина логістика: Застосування мурашиного алгоритму може допомогти в оптимізації маршрутів доставки, шукаючи найкоротший шлях і адаптуючись до змінних умов. Цей метод може бути особливо ефективним у складних логістичних мережах з багатьма точками навантаження та розвантаження.

4.Діджиталізація роботи підприємства: Використання цифрових технологій у логістиці може допомогти у плануванні маршрутної мережі, виявленні ефективних стратегій та мінімізації впливу на навколишнє середовище.

В статті розглянуто основні заходи, які можуть сприяти покращенню ефективності та якості логістичних операцій підприємства, забезпечуючи оптимальне використання ресурсів та задоволення вимог клієнтів. Однак важливо не лише впровадити нові практики, але й постійно відстежувати їх ефективність, виявляти відхилення та своєчасно коригувати стратегії для досягнення найкращих результатів.

Ключові слова: ефективність, інформаційні технології, цифровізація транспорту, логістика, діджиталізація, мурашина логістика, персонал, інтерфейс.

АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ ВИКОНАННЯ ЛЕГКИХ КОМЕРЦІЙНИХ АВТОМОБІЛІВ (LCV)

Олексій КОРПАЧ — 2024-11-16

Стаття присвячена аналізу різних варіантів виконань легких комерційних автомобілів (LCV), які присутні у модельних рядах більшості виробників автомобілів з метою забезпечення більш широких потреб споживачів та бізнесу.

Проведено класифікацію LCV за різними класифікаційними ознаками та встановлено, що легкі комерційні автомобілі можуть випускатися у різних варіантах виконання. В залежності від транспортного призначення вони можуть бути вантажними, пасажирськими та вантажопасажирськими, за колісною базою – з короткою та довгою базами, за висотою даху – з низьким та високим дахом, за вантажопідйомністю – з стандартною та підвищеною вантажопідйомністю.

Проаналізовано характеристики популярних LCV на ринку України та встановлено, що в залежності від варіанту виконання різниця у спорядженій та повній масі може досягати до 20%. Змінюються також і аеродинамічні характеристики, особливо для варіантів із високим дахом. При цьому двигун та трансмісія в основному залишаються незмінними. Також доволі розповсюдженою є практика переобладнання LCV в процесі експлуатації, з вантажних, які відповідають категорії N1, у пасажирські або вантажопасажирські варіанти, що належать до категорії M1 (або M2).

Наслідком наявності багатьох варіантів виконання LCV, а також їх переобладнання в умовах експлуатації, є невідповідність вихідних параметрів двигунів та трансмісії, особливо для пасажирських та вантажопасажирських варіантів, на яких здебільшого встановлюються коробки передач з «тяговими» передаточними числами, що характерні для вантажних варіантів. В результаті чого погіршуються показники експлуатаційних властивостей, зокрема, тягово-швидкісних властивостей та паливної економічності. Одним із шляхів вирішення вказаної проблеми є коригування рядів передаточних чисел трансмісії.

Ключові слова: легкі комерційні автомобілі, варіанти виконання, класифікація, переобладнання, двигун, трансмісія

ДВИГУН НА ВОДІ ДЛЯ АВТОМОБІЛЯ: ШЛЯХ ДО ЧИСТИХ ІНОВАЦІЙ

Надія КУЦЬ — 2024-11-16

У світі, де зростає усвідомлення екологічних проблем та пошук альтернативних джерел енергії, водяний двигун для автомобіля виходить на передній план, як перспективна технологія, що може змінити світогляд автовиробників. Ця стаття вивчає концепцію водяного двигуна, його можливості та виклики, які стоять перед його впровадженням. Водяний двигун, або двигун з водяним паливом, працює на основі води, яка генерує енергію через хімічні реакції з використанням електричного струму. У цьому процесі вода розкладається на водень і кисень за допомогою електролізу, а потім водень використовується як паливо для автомобільного двигуна. Розглянуто різні можливості дисоціації води на водень і кисень, а також процеси збільшення температури й тиску в камері згоряння теплового двигуна шляхом спалювання продуктів дисоціації води та імпульсним електричним розрядом. Незважаючи на виклики, водяний двигун має великий потенціал, як екологічна альтернатива для автомобільного транспорту. З розвитком технологій водневого виробництва, вдосконаленням інфраструктури та зменшенням вартості виробництва, водяні двигуни можуть стати загальноприйнятим стандартом для автомобілів майбутнього. Водяний двигун -- це не лише інноваційна технологія, але й ключ до чистого, сталого та енергоефективного майбутнього для автомобільної промисловості та нашого середовища в цілому.

Ключові слова: водяний двигун, дисоціація води, теплова енергія, механічна робота.

ТРАНСПОРТНО-МИТНА ЛОГІСТИКА В МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ ПОВОЄННОЇ УКРАЇНИ

Надія КУЦЬ — 2024-11-16

Транспортно-митна логістика в міжнародних перевезеннях є комплексним підходом до організації, координації та оптимізації всіх операцій, пов’язаних із транспортуванням товарів через митні кордони. Цей підхід спрямований на прискорення руху товарів, зниження витрат та забезпечення відповідності вимогам митного законодавства різних країн.

Новизна концепції транспортної логістики щодо управління порядком переміщення товарів через митний кордон України полягає у впровадженні комплексного підходу до організації та оптимізації всіх етапів процесу митного оформлення.

У повоєнній Україні транспортно-митна логістика в міжнародних перевезеннях відіграє вирішальну роль у відновленні економіки, нарощуванні зовнішньоекономічної активності та інтеграції в глобальні ринки. Враховуючи нові умови, відбудову інфраструктури, змінені торгівельні маршрути та підвищені вимоги до безпеки. Транспортно-митна логістика має враховувати низку специфічних аспектів і викликів. Ця нова концепція дозволяє прискорити і спростити переміщення товарів через митний кордон України, знижуючи затримки та покращуючи якість обслуговування, що є вагомим внеском у розвиток логістики зовнішньоекономічної діяльності. Ефективна транспортно-митна система забезпечить швидкість і доступність для товарів, сприятиме зростанню експорту, інвестицій, та інтеграції України у глобальну економіку.

Ключові слова: транспортно-митна логістика, міжнародні перевезення, повоєнна Україна, транспорт, митний кордон, глобальні ринки

РОЗРОБКА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ НОРМ ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ АВТОБУСІВ ЗА ПЕРІОДАМИ ДОБИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РЕГУЛЯРНОСТІ РУХУ

Вадим ЛИТВИН — 2024-11-16

Робота присвячена підвищенню ефективності перевезень та якості обслуговування пасажирів в міських умовах. Метою дослідження є розробка методики визначення диференційованих норм тривалості рейсу автобусів за періодами доби, яка враховує стохастичний вплив численних факторів на рух транспортних засобів. Об’єктом дослідження є автобусний маршрут №125, який обслуговується ТОВ «Технополіс».

Було встановлено, що регулярність виконання рейсів на маршруті №125 для різних періодів доби змінюється від 10% до 39% (в середньому 24% протягом роботи маршруту), що суттєво нижче нормативного значення у 96%. Для підвищення регулярності руху автобусів було прийнято рішення розробити диференційовані норми тривалості рейсу за періодами доби. Реалізація такого заходу дозволяє забезпечити відповідність швидкостей руху автобусів умовам перевезень, що змінюються.

Були визначені основні параметри розподілу тривалості рейсу на маршруті №125 за допомогою надбудови Microsoft Excel Аналіз даних → Описова статистика. Також було встановлено, що вони можуть бути описані нормальним законом розподілу. За результатами виконаного статистичного моделювання були визначені найбільш ймовірні тривалості рейсу автобусів на маршруті №121: для періодів з 6⁰⁰…7⁰⁰ та 19⁰⁰…22⁰⁰ – хвилин; з 7⁰⁰…9⁰⁰ та 15⁰⁰…19⁰⁰ – хвилин; з 9⁰⁰…15⁰⁰ – 30 хвилин. Урахування отриманих рекомендацій під час розробки нового маршрутного розкладу дозволить підвищити регулярність руху автобусів до 41%.

Ключові слова: ефективність перевезень, закон розподілу, тривалість рейсу, регулярність руху, метод статистичного моделювання.

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ВИПАДКОВОГО ЗАПОВНЕННЯ МАТРИЦІ ПАСАЖИРСЬКИХ КОРЕСПОНДЕНЦІЙ

Євген ЛЮБИЙ — 2024-11-16

Основним спрямуванням статті є формалізація процесу випадкової генерації елементів матриці пасажирських кореспонденцій в рамках реалізації інтервальної концепції моделювання транспортного попиту на пересування пасажирів. Для досягнення основної мети в роботі проаналізовано існуючі методи моделювання матриць пасажирських кореспонденцій, за результатами якого обґрунтовано доцільність розробки нового методу моделювання матриці пасажирських кореспонденцій в рамках інтервальної концепції формування транспортного попиту на пересування пасажирів, а також зроблено його формалізацію. Перевагою використання інтервальної концепції моделювання попиту на пересування пасажирів є можливість формування сукупності матриць пасажирських кореспонденцій, які максимально широко охоплюють можливі стани попиту в рамках відомих обмежень. Запропонований алгоритм заповнення випадкової матриці пасажирських кореспонденцій базується на методі поетапної генерації кореспонденцій, доповнення якого можливістю врахування групових обмежень може подолати проблему виникнення тупикових ситуацій в процесі моделювання матриці пасажирських кореспонденцій. Результати проведеного дослідження повинні стати основним підґрунтям для реалізації методу генерації матриць, який при наявності несуперечливих додаткових обмежень дозволяє гарантовано отримувати задану кількість випадкових матриць, достатню для практичної реалізації інтервальної концепції моделювання транспортного попиту на пересування пасажирів, і при цьому для максимального збереження ступеню випадковості елементів матриць, що генеруються. Подальші дослідження в цьому напрямку спрямовані на розробку методики оцінювання результатів генерації кореспонденцій за запропонованим методом.

Ключові слова: матриця пасажирських кореспонденцій, моделювання, пасажирські перевезення, попит, транспортне планування..

ДО АНАЛІЗУ АСПЕКТІВ ВЗАЄМОВПЛИВУ НИЗКИ ЗНАЧУЩИХ ПОДІЙ ТА ФАКТОРІВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ «ШИНА – ДОРОГА»

Володимир МАКАРОВ — 2024-11-16

Визначена необхідність функціонування мільярдної кількості колісних транспортних засобів для існування планетарної системи. Висвітлено наявність протиріч між рухом комплексу інтенсивних транспортних потоків автомобілів по дорогах з їх інфраструктурою з одного боку та атмосферним простором з іншого боку: біосферою, первиною природою, кліматом тощо, які не в змозі вільно розвиватися. Заважають прогресу означеного довкілля шкідливі викиди в нього автомобілів та транспортної інфраструктури. Наголошена необхідність розв’язання наведеної проблеми до мінімально можливого рівня небезпеки.

Наведено низку загальнопланетарних подій і вагомих факторів, які можуть мати тісний взаємозв’язок з функціонуванням такої важливої автотранспортної та дорожньої системи, як «Шина-дорога». Серед подій виокремлена наступна сукупність:

- наявність вагомої імовірності зміни клімату планети;

- актуальність використання енергії, що поновлюється;

- можливість прогресу на автодорогах з розвитку інтенсивності перевезень при зниженні аварійності.

Сформовано мету і завдання дослідження. Метою дослідження є створення умов для отримання раціонального рівня негативних викидів в довкілля з системи «Шина – дорога». Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання:

- визначити рівень можливості майбутніх інтелектуальних еластичних рушіїв (ЕР) значуще впливати на зниження шкідливих викидів з мільярдів дорожніх контактів ЕР в довкілля, що є задумкою відомих виготовлювачів шин (аспект для прогресу господарства і суспільства при вільному розвитку первинної природи планети);

- виконати оцінку вагомості впливу фактору «країни виготовлювача» шин на інтенсивність зношування їх протектору на прикладі автомобільних доріг Вінницького регіону (аспект для вирішення локальної задачі діючої практики).

Показано, що розгляд процесу зношування поверхні автомобільних доріг є важливим, тому що нормативи для навантаження осі КТЗ встановлені Правилами Європейської економічної комісії ООН з урахуванням критичного зносу поверхні дороги. Визначено, що шкідливі викиди з системи ШД під час руху КТЗ з електродвигунами можуть бути вагомими та підлягають подальшому дослідженню.

Ключові слова: колісний транспортний засіб, шина, дорога, система, знос, шкідливі викиди в довкілля, значущі події та фактори, аспекти взаємовпливу

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОРОЖНІХ УМОВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АВТОБУСІВ

Ігор МАРМУТ — 2024-11-16

Розвиток пасажирського автомобільного транспорту має бути спрямований на забезпечення насамперед суттєвого покращення якості транспортного обслуговування населення, зниження витрат та підвищення продуктивності праці. Комплексне вирішення цих завдань та важливої соціальної проблеми передбачає досягнення повного забезпечення потреб населення в автобусних перевезеннях, скорочення витрат часу пасажирів на поїздки, дотримання маршрутних розкладів, зниження наповнюваності рухомого складу до нормативного рівня та підвищення зручності проїзду, включаючи пересування та години «пік». У зв'язку з цим до пасажирського транспорту справедливо висуваються вимоги підвищення швидкостей сполучення та комфорту поїздок.

Підвищення швидкості руху автотранспортних засобів та зменшення часу, що витрачається на пересування, є суттєвим резервом збільшення вільного часу пасажирів.

Крім того, підвищення швидкості руху автобусів дає можливість автотранспортному підприємству економити на заробітній платі персоналу, амортизаційних відрахуваннях на відновлення рухомого складу та накладних витрат.

Отже, середня технічна швидкість є основним критерієм оцінки умов роботи рухомого складу автотранспорту. Проте їй не приділяється належної уваги.

Середня технічна швидкість автомобіля у звичайних умовах експлуатації залежить від безлічі різних факторів, зокрема: конструктивних особливостей транспортного засобу, величини корисного навантаження, типу та стану дорожнього покриття, природно-кліматичних умов, інтенсивності руху, частоти та тривалості зупинок у дорозі у світлофорів, майстерності водіння, що діють на дорогах обмежень граничних швидкостей руху тощо.

Як вже зазначалося, на даний час на автомобільному транспорті відсутня уніфікована методика розрахунку та нормування швидкостей руху автотранспортних засобів.

У статті розглянуто аналітичний спосіб визначення швидкості руху автобуса залежно від коефіцієнта сумарного дорожнього опору. Також проаналізовані зміни швидкості руху та продуктивність автобусів залежно від сумарного дорожнього опору.

Ключові слова: швидкість руху, добова продуктивність автобусів, сумарні дорожні опори

СИНХРОНІЗАЦІЯ РОЗКЛАДІВ РУХУ МІСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ У ПЕРЕСАДОЧНОМУ ВУЗЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ

Юлія МЕЛЬНІКОВА — 2024-11-16

Робота присвячена актуальній проблемі оптимізації роботи міського громадського транспорту шляхом синхронізації розкладів руху на пересадочних вузлах. Актуальність дослідження обумовлена зростаючою потребою у підвищенні ефективності та якості обслуговування пасажирів міського транспорту.

Синхронізація розкладів є одним із ключових факторів, що впливають на рівень задоволеності пасажирів та загальну ефективність транспортної системи. По-перше, узгодженість розкладів різних видів транспорту дозволяє пасажирам оперативно здійснювати пересадки, зменшуючи час очікування. По-друге, синхронізація розкладів сприяє раціональному використанню транспортних ресурсів, що дає можливість уникнути дублювання маршрутів та підвищити заповнюваність транспортних засобів. Це сприяє зниженню експлуатаційних витрат й більш ефективному управлінню транспортною інфраструктурою. По-третє, раціональна транспортна система, що функціонує ефективно, сприяє зменшенню шкідливих викидів в атмосферу. Це відбувається завдяки скороченню потреби у використанні особистого транспорту.

В якості об’єкту дослідження було обрано пересадочний вузол у місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області України. Метою дослідження є підвищення ефективності обслуговування пасажирів міської мережі автобусного транспорту за рахунок синхронізації розкладів руху для пересадочного вузла «Автовокзал».

Для досягнення мети дослідження було проведено натурні дослідження у вибраному транспортному вузлі, розроблено імітаційну модель функціонування транспортного вузла та проведено оптимізацію розкладів за допомогою генетичного алгоритму на підставі результатів імітаційного моделювання.

Результати дослідження продемонстрували ефективність запропонованого підходу. Отримано оптимальний розклад руху, який дозволяє знизити середній час очікування пасажирів на пересадку в ранковий пік на 3,2%.

Ключові слова: синхронізація розкладів, пересадочний вузол, імітаційне моделювання, генетичний алгоритм, оптимізація, міський громадський транспорт.

ВПЛИВ ІНФРАСТРУКТУРИ МАРШРУТНОЇ МЕРЕЖІ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОРОЖНЬОГО РУХУ В МІСТАХ

Геннадій ПТИЦЯ — 2024-11-16

У статті розглядаються підходи до оцінки ефективності функціонування елементів вулично-дорожньої мережі міста з урахуванням економічних, безпекових та екологічних критеріїв. Основна увага приділяється аналізу різних показників, що використовуються для оцінки роботи вулично-дорожньої мережі, таких як пропускна здатність, середня та сумарна затримка транспортних засобів, інтенсивність руху, щільність та ємність дорожньої мережі. Досліджуються чинники, що впливають на виникнення заторів і на рівень їх кореляції із пропускною здатністю окремих ділянок. Акцентовано увагу на необхідності врахування цих показників при плануванні транспортної інфраструктури. Розглянуті заходи, спрямовані на підвищення безпеки та ефективності дорожнього руху. Проаналізовані питання стійкості вулично-дорожньої мережі міста та здатності мережі зберігати функціональність у разі зміни обставин. Дана оцінка умовам функціонування ділянок вулично-дорожньої мережі міста з врахуванням впливу зупинкових пунктів громадського транспорту досліджуваного району та встановлено взаємозв’язок параметрів облаштування та обслуговування зупинкового пункту та показників ефективності дорожнього руху. Отримані результати дають змогу сформувати рекомендації щодо застосування різних організаційних та планувальних рішень для оптимізації управління транспортними потоками, що дозволить підвищити ефективність функціонування вулично-дорожньої мережі міста в умовах зростання транспортного навантаження.

Ключові слова: вулично-дорожня мережа, інтенсивність руху, громадський транспорт, зупинковий пункт, пропускна здатність, технічні засоби регулювання, транспортний потік.

ДО ПОРІВНЯЛЬНОЇ ОЦІНКИ ШАРНІРНО-ЗЧЛЕНОВАНИХ АВТОБУСІВ З РІЗНИМИ СИЛОВИМИ УСТАНОВКАМИ

Володимир САХНО — 2024-11-16

У міському автобусному парку великих міст чільне місце займають шарнірно-зчленовані автобуси особливо великого класу загальною довжиною від 16,5 м до 18,5 м, місткістю від 150 до 200 чоловік і загальною масою 28-30 т.

Концепція створення автобусів особливо великого класу базується на гібридних технологіях. Поряд з автобусами з гібридними силовими установками у міських перевезеннях пасажирів широко використовують і автобуси з дизелями і рідше – електробуси. Тому доцільним і актуальним є порівняння автобусів великого класу з гібридною силовою установкою, дизелем та електроприводом при їх роботі на одному і тому ж маршруті. На основі аналізу тягово-швидкісних властивостей шарнірно-зчленованих автобусів з різними силовими установками, зокрема МАЗ-215. M69, Otocar DRIVE 18 і NS_18diesel_ANG_ok.cdr з дизелями, URBAN WAY Iveco BUS і Urbino 18 Metro Style з гібридною силовою установкою і електробусів Otocar Citea KENT C і Citea SLFA- 187 встановлено, що кращим автобусом є електробус Otocar Citea KENT C, сума відносних показників тягово-швидкісних властивостей якого склала 11,794, якому дещо поступається автобус з гібридною силовою установкою Urbino 18 Metro Style, сума відносних показників тягово-швидкісних властивостей якого склала 11,367. Про те, при остаточному виборі того чи іншого автобуса для конкретних умов експлуатації необхідно виходити не тільки з тягово-швидкісних властивостей, а враховувати також енергетичні затрати, наявність розгалуженої мережі заправок для дизелів і електроустановок, вартістю обслуговування тощо.

Ключові слова: автобус, силова установка, порівняльний аналіз, рівняння руху, тягово-швидкісні властивості, відносний показник

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ ОЧИЩЕННЯ АВІАЦІЙНИХ ШАРИКОПІДШИПНИКІВ ЗА ЇХ ВІБРОАКУСТИЧНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ

Олександр СТЕЛЬМАХ — 2024-11-16

В статті приведено детальний аналіз впливу мікрозабруднень поверхонь підшипників кочення на віброакустичні показники. Досліджувались мініатюрні підшипники кочення як найбільш складні для очищення трибосистеми. В ході досліджень виявлено та висвітлено основні види дефектів, що виникають при експлуатації підшипників, які зумовлені саме мікрозабрудненнями різного роду. Детально зосереджено увагу та доведено, що форма, природа та розміри забруднень впливають на віброшвидкість та віброприскорення. Виконання теоретичних досліджень, розробка та апробація лабораторного обладнання сприяли розробці методики очищення робочих поверхонь досліджуваних шарикопідшипників. Як практичний результат роботи модернізовано лабораторний комплекс для оцінки ефективності очищення підшипників за віброакустичними параметрами та розроблено узагальнену методику очищення мініатюрних шарикопідшипників. Подальший розвиток отримали методи очищення авіаційних шарикопідшипників із застосуванням імпульсного магнітно-турбулентного та ультразвукового підходів як комплексний високопродуктивний метод очищення різного роду підшипників від забруднень металічної та неметалічної природи. Детально досліджено природу забруднень. Встановлено закономірності між розмірами забруднень та акустичними параметрами шарикопідшипників. Запропоновану систему моніторингу кулькових підшипників за віброакустичними показниками в перспективі планується впровадити на підприємствах, що виготовляють підшипники та ремонтних підприємствах як вхідний контроль та експрес-метод оцінювання їх працездатності.

Ключові слова: забруднення, моніторинг, вібродіагностика, мініатюрні шарикопідшипники, очищення, мікроструктура, віброакустичні характеристики.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ДОСТУПНОСТІ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ РАЙОНІВ МІСТА З ЛІНІЙНО-РОЗОСЕРЕДЖЕНОЮ ПЛАНУВАЛЬНОЮ СТРУКТУРОЮ

Володимир CІСТУК — 2024-11-16

Робота присвячена актуальній науково-практичній задачі аналізу транспортної доступності відокремлених гірничопромислових районів міста, яке характеризується лінійно-розосередженою планувальною структурою. Підхід до аналізу транспортної доступності ґрунтується на результатах транспортного моделювання у програмному забезпеченні PTV Visum. Моделювання транспортної системи міста з лінійно-розосередженою планувальною структурою проведено на прикладі міста Кривий Ріг. З 237 транспортних районів транспортної моделі міста Кривий Ріг було виділено п’ять районів, де зайнятість у сфері видобувної промисловості та розробки кар’єрів перевищує 7 тисяч робочих місць. Дані райони були обрані для подальшого аналізу як гірничопромислові райони міста. Доступність гірничопромислових районів з інших частин міста при можливому використанні індивідуального транспорту була визначена за допомогою критерію часу в дорозі у умовах завантаженої транспортної мережі. Доведено, що лінійна планувальна міста обмежує доступ працездатного населення до віддалених гірничопромислових районів міста. Визначені вузькі місця у вулично-дорожній мережі міста, які негативно впливають на доступність гірничопромислового району. На основі порівняння діаграм кореспонденцій індивідуального транспорту до гірничопромислових районів з інших районів міста з ізохронами доступності гірничопромислових районів, встановлено, що перші десять найбільших кореспонденцій надходять з тих транспортних районів, які розташовані у межах 30-хвилинної поїздки на легковому автомобілі до відповідного гірничопромислового району. Дані кореспонденції генеруються переважно з транспортних районів, які не примикають один до одного. Таким чином, при розробці нових заходів щодо функціонування міської транспортної системи з’явилась можливість враховувати вплив планувально-просторового розвитку міста на показники її доступності, спираючись на результати даного дослідження.

Ключові слова: транспортна доступність, лінійне місто, поліцентричний міський план, гірничопромисловий район, індивідуальний транспорт, транспортне моделювання, PTV Visum, кореспонденція.

МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РЕМОНТИ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Володимир ХАВРУК — 2024-11-16

У роботі розглянуті експлуатаційні фактори, які впливають на технічний стан автотранспортних засобів: завантаженість, швидкість руху, якість дорожнього покриття, які в сукупності зведені до інтегрального показника, який враховується при визначенні кількості позапланових ремонтів. Для оцінки впливу експлуатаційних факторів на кількість позапланових ремонтів автотранспортних засобів розглянуті п’ять технічних категорій доріг із різним станом покриття. Наведені формули для визначення коефіцієнтів, які враховують дію сукупності експлуатаційних факторів на автотранспортний засіб. Представлені значення коефіцієнта коригування максимальної швидкості автотранспортних засобів для доріг технічних категорій в різних типах рельєфу місцевості. Знайдені залежності, що описують типологізуючу змінну однорідних перешкодоформуючих факторів, що входять в підмножину значимих факторів дорожніх умов при зміні коефіцієнта насиченості перешкодами. На основі аналізу показників швидкісних властивостей автотранспортних засобів на різних за рівнем насиченості перешкодами маршрутах охарактеризовано шість типів умов руху автомобілів. Для конкретного автотранспортного підприємства з автобусним парком визначені: коефіцієнт дорожніх умов, технічна швидкість і завантаженість. З’ясовані найбільш поширені причини відмов автотранспортних засобів на прикладі автобусів. Наведені формули для визначення: середньозваженого значення сумарного коефіцієнта опору руху для усіх поєднань дорожніх факторів; коефіцієнтів відносної величини режиму навантаження на дорозі і відносної частоти зміни режиму на дорозі; обсягу ремонтів з урахуванням інтегрального показника дорожніх умов.

Результати дослідження можуть бути використані автотранспортними підприємствами для визначення оптимальних міжремонтних пробігів, а також для визначення обсягів планових ремонтів кожного автотранспортного засобу, що в свою чергу дасть змогу зменшити втрати від простою і підвищити ефективність його використання в цілому.

Ключові слова: автотранспортне підприємство, автотранспортний засіб, дорога, кількісний інтегральний показник, технічна категорія доріг, фактор.

ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КРУГОВОГО РУХУ НА ВУЛИЧНО-ДОРОЖНІЙ МЕРЕЖІ М. ХАРКІВ

Ольга ХОЛОДОВА — 2024-11-16

Доведено, що хоча автомобілізація підвищує зручність пересування, вона також має значні негативні наслідки, зокрема забруднення повітря, знищення зелених зон, затори та зростання кількості дорожньо-транспортних пригод. Ці проблеми особливо відчутні у великих містах, де брак доріг, неефективний рух і проблеми з паркуванням погіршують ситуацію на дорогах. Перехрестя є одними з найбільш небезпечних місць, тому потребують особливої уваги. Для зменшення ризиків важливими є такі рішення, як синхронізація світлофорів, будівництво кругових розв'язок та розвиток громадського транспорту. Зокрема, круговий рух на перехрестях дозволяє знизити кількість дорожньо-транспортних пригод, зменшити затори, скоротити час очікування, витрати на паливо та викиди шкідливих речовин, що підвищує загальну безпеку та ефективність транспорту.

В результаті аналізу практики застосування кругового руху на перетинаннях, а також наукових досліджень в області даного питання, встановлено, що круговий рух на перехрестях впроваджується не у всіх містах України, а аналіз світових розробок щодо кругового руху сягнув далеко вперед, тому є досить актуальним і для вітчизняних дослідників.

Розглянуто конкретні приклади введення кругового руху на п’яти перехрестях Індустріального району м. Харків з різним типом організації дорожнього руху, конфігурацією, розмірами, параметрами транспортних і пішохідних потоків тощо. За результатами моделювання дорожнього руху на перехрестях обґрунтовується доцільність використання кругових розв'язок на перехрестях, адже вони підвищують пропускну спроможність у 1,5 рази, зменшують затримки руху в 3,2 рази, скорочують викиди шкідливих речовин на 1,6 рази та майже вдвічі покращують безпеку перехресть.

Оцінка впровадження кругового руху підтверджує його ефективність і надає наукову основу для розширення цієї практики в містах. Кругові перехрестя знижують аварійність, затори, покращують умови для пішоходів і велосипедистів, створюючи безпечнішу транспортну інфраструктуру, зокрема для м. Харків.

Ключові слова: круговий рух, перехрестя, пропускна спроможність, ефективність, схема, організації дорожнього руху, затримка, дорожньо-транспортна пригода, моделювання.

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ОДНОСТОРОННЬОГО РУХУ НА ВУЛИЧНО-ДОРОЖНІЙ МЕРЕЖІ МІСТ

Ольга ХОЛОДОВА — 2024-11-16

Доведена актуальність проблеми організації дорожнього руху на вулично-дорожній мережі міст через постійне зростання автомобільного транспорту, що спричиняє затори, дорожньо-транспортні пригоди та забруднення атмосферного повітря. Все це погіршує економіку й якість життя, створюючи небезпеку для пішоходів. Досвід різних країн, включаючи Україну, підтверджує, що односторонній рух є одним із ключових заходів, здатним підвищити швидкість транспортних потоків, збільшити пропускну спроможність вулиць, знизити затори та аварійність. Проаналізовано вплив організації одностороннього руху на показники ефективності функціонування транспортної мережі.

Розглянуто конкретний приклад введення одностороннього руху на ділянці вулично-дорожньої мережі Індустріального району м. Харків. При цьому досліджені різні схеми руху транспортних засобів по ній та порівняні з існуючою. Запровадження одностороннього руху на двох паралельних вулицях Миру та Біблика забезпечує значний соціальний ефект, а саме: зменшується кількість конфліктних точок у 2,5 рази, знижується коефіцієнт небезпеки в 1,4 рази та скорочується час реалізації транспортних кореспонденцій на 7%. Також встановлено вплив одностороннього руху на коефіцієнт відносної небезпеки перехрестя в залежності від конфігурації перехрестя.

Встановлено, що запровадження одностороннього руху є виправданим порівняно з існуючою організацією руху. Це підкреслює необхідність ширшого застосування цього заходу для зниження трафіку та підвищення безпеки руху.

Ключові слова: односторонній рух, вулично-дорожня мережа, програмне забезпечення, перехрестя, моделювання, критерій, транспортні кореспонденції.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Ігор ХІТРОВ — 2024-11-16

У сучасних умовах транспортна галузь стикається зі значними викликами, зумовленими динамічними змінами у зовнішньому середовищі. Економічна нестабільність, політичні ризики, глобалізація ринків та впровадження нових технологій створюють ситуацію невизначеності, в якій транспортні підприємства мають діяти. У таких умовах для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності необхідне чітке стратегічне планування.

Тема стратегій розвитку підприємств автомобільного транспорту, його виробничо-технічної бази є надзвичайно актуальною, оскільки вона стосується не лише поточної ефективності транспортних послуг, але й майбутнього галузі в умовах технологічних, економічних і екологічних викликів.

Стратегії транспортних підприємств в умовах невизначеності повинні бути гнучкими, адаптивними та спрямованими на зниження ризиків і підвищення стійкості до непередбачуваних обставин.

Стратегічний розвиток транспортного підприємства включає не лише традиційні підходи до управління, але й активну інтеграцію інноваційних технологій, цифровізацію процесів та екологічну відповідальність. Диверсифікація послуг, оптимізація внутрішніх процесів і управління ризиками також стають ключовими факторами, що сприяють стійкості підприємства в умовах невизначеності.

У даній статті розглядаються загальні положення щодо вибору стратегічних напрямів розвитку транспортного підприємства з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Особлива увага приділяється у виокремленні гнучких стратегій, що дозволяють підприємствам не тільки ефективно реагувати на виклики, але й використовувати можливості для зростання.

Обговорені результати дослідження підкреслюють важливість впровадження стратегічних напрямів розвитку. Транспортні підприємства, що успішно застосовують ці принципи, здатні не лише знизити вплив негативних чинників невизначеності, але й забезпечити стабільний розвиток у довготривалій перспективі.

Ключові слова: автомобільний транспорт, транспортні технології, транспортне підприємство, виробничі системи на транспорті, ризики, стратегія.

ВИКОРИСТАННЯ ЗНОШЕНИХ ШИН ІЗ АСПЕКТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ

Віталій ЧЕРНЕГА — 2024-11-16

Після переходу виробництва шин від натуральних матеріалів до виробництва синтетичних шин, світ підходив з кожним роком до проблеми накопичення відпрацьованих шин. Відповідно з того часу до сьогодні, були впровадженні способи утилізації шин, економічно вигідні та екологічно доцільні. Які будуть наведенні у статті, та проаналізовані щодо їх актуальності у наш час.

Важливим завданням є накопичення відпрацьованих шин, обумовлене з їх зберіганням та утилізацією - це стає глобальною екологічною проблемою. Висока екологічна небезпека зношених шин обумовлена, з одного боку, токсичними властивостями матеріалів, з яких вони виготовлені, з іншого — властивостями понад сто хімічних речовин, що виділяються в довкілля під час експлуатації, обслуговування, ремонту та зберігання шин. Створення масштабної промисловості з утилізації автомобільних шин є найважливішою економічною задачею, вирішення якої призведе до розвитку значущої системи переробки, тобто поліпшення екологічної ситуації.

У цій статті наведено інформацію про можливі напрямки використання старих автомобільних шин, накопичення та утилізація яких завдає значних проблем навколишньому середовищу. Основними сферами використання зношених шин є: використання цілих шин і частин шин, руйнування старих шин при високих температурах, піроліз, використання зношених шин як палива в цементній промисловості, виробництво енергії та тепла, виробництво вторинної гуми та виробництво гумової крихти. Відомі два принципово різні види технологічних процесів переробки зношених шин, сьогоднішній день в основному застосовуються методи переробки гуми, які забезпечують максимальне збереження хімічної складової, з метою виробництва гумовмісних виробів з відновленої гуми.

Ключові слова: використані автомобільні шини, основні сфери використання, утилізація, забруднюють навколишнє середовище, відпрацьовані шини.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТУ: ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ ТА ЛОКАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ

Віталій ЧИЖИК — 2024-11-16

У статті проаналізовано глобальні транспортні тенденції та їх значення для України з урахуванням соціально-політичного контексту останніх років. Зокрема, розглянуто проблеми фінансування транспорту, обгрунтовано необхідність пошуку прозорих і сталих фінансових альтернатив, приділено увагу передовому досвіду провідних країн світу у питаннях підвищення ефективності фінансування транспортної галузі. Розглянуто роль електричних транспортних засобів у зміні поколінь сфери мобільності. Проаналізовано динаміку продажів електромобілів за останні десять років та їх частку на ринку в цілому. Приділено увагу питанням сталого розвитку та екологічності транспортної галузі в контексті відповідності державної політики України принципам Європейського зеленого курсу. Розглянуто альтернативні джерела енергії для транспорту, які можуть подолати недоліки електромобілів з низьким діапазоном пробігу і необхідністю частої зарядки, їх переваги та недоліки. Розкрито поняття цифровізації та штучного інтелекту, як рушійної сили стрімкого технологічного розвитку транспортної галузі, що дає змогу економити шляхом оптимізації багатьох процесів. Одним із найпрогресивніших напрямків цифрової трансформації визначено безпілотні автомобілі, розглянуто їх беззаперечні переваги та перешкоди на шляху до масового впровадження. Проведено огляд поняття інклюзивності та доступності громадського транспорту, що має особливо важливе значення для України, оскільки через повномасштабне вторгнення тема інклюзії та інклюзивного доступу в Україні почала звучати ще частіше і в найближчі роки держава, міста, державні структури й бізнеси безумовно муситимуть переформатуватись у своїй доступності, враховувати потреби постраждалих людей у пересуванні та постраждалих регіонів у реінтеграції.

Ключові слова: транспорт, транспортна галузь, українська транспортна галузь, транспортні тренди, фінансування транспорту, електротранспорт, інклюзивність транспорту, цифровізація транспортної галузі.

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ АВТОМОБІЛЯ ПІД ЧАС ЙОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Володимир ШАПКО — 2024-11-16

Стаття присвячена важливій проблемі сучасного автомобілебудування — визначенню екологічних показників автомобіля ще на етапі його проєктування. Автори зазначають, що кількість автомобілів перевищила 1,5 мільярда і продовжує зростати. З огляду на зростаючу кількість транспортних засобів, які експлуатуються в усьому світі, їх вплив на навколишнє середовище набуває все більшого значення. Саме тому важливо розробляти ефективні методи оцінки екологічної безпеки автомобілів ще до їхньої появи на ринку.

Мета роботи полягає в розробці надійного методу розрахунку екологічних показників автомобіля під час його проєктування. Оскільки на стадії проєктування автомобіля ще не існує, тому і немає об’єкта випробувань, визначення екологічних показників можливе лише за допомогою розрахункових методів. В статті запропоновано використовувати метод, що дозволяє визначити викиди шкідливих речовин на одиницю пройденого автомобілем шляху на стадії проєктування. Це дає можливість не тільки передбачити рівень забруднення, а й врахувати вплив конструктивних параметрів транспортного засобу, таких як літраж двигуна, передавальні числа трансмісії, радіус коліс тощо.

Запропонований метод дозволяє визначати допустимий рівень концентрацій шкідливих компонентів на підставі встановлених стандартів до проведення повноцінних випробувань транспортного засобу, що суттєво спрощує процес оцінки.

Висновки статті підкреслюють, що розроблений метод дозволяє не лише оцінити відповідність автомобіля екологічним вимогам на стадії розробки, але й сприяє подальшому покращенню екологічних показників. Такий підхід дає можливість інженерам-розробникам автомобілів приймати більш екологічно обґрунтовані рішення та забезпечувати відповідність сучасним вимогам охорони довкілля.

Ключові слова: автомобіль, двигун, екологічна безпека, перевезення, викиди, концентрації, метод.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРИСТРОЮ ПОДАЧІ ПРУТКОВИХ ЗАГОТОВОК В ТОКАРНОМУ ОБЛАДНАННІ

Дмитро ЯНЮК — 2024-11-16

У роботі розглянуто та проаналізовано сучасні тенденції у обробці пруткових заготовок. Виокремлено, як важливий етап їх завантаження у сучасних токарних верстатах. Досліджено ефективність існуючих механізмів та спроби їх удосконалення. З огляду на присутність недоліків у більшості методів та конструкцій, а саме низьку точність позиціювання торця, у ході дослідження запропоновано новий підхід до подачі заготовок з використанням подвійного зворотного зв’язку. Джерелом інформації для першої лінії зворотного зв’язку слугують безконтактні датчики кінцевого положення, встановлені біля хвостової частини шпинделя та кінцевої точки подачі заготовки. Друга лінія зворотного зв’язку утворена датчиком кутового положення, який інтегрований в притискний ролик. Таким чином відбувається вимірювання відстані, яку пройшла заготовка, щоб знати її положення в будь-який момент часу.

Описано структуру нової системи подачі, характеристики якої прогнозовано сприяють підвищенню точності, що відповідає сучасним вимогам машинобудування. Це надає нові можливості зменшення кількості операцій, що пов’язані з підрізанням торця для забезпечення точності осьового розміру деталі. Використання сучасних міні комп’ютерів дозволить зробити таку систему більш автономною, що збільшить область застосування пристрою. Запропоновано оригінальний варіант виконання робочих частин механізму, що забезпечить зменшення тертя та можливість використання заготовок нижчої якості. Наведені відповідні формули для розрахунку параметрів системи під конкретні задачі.

Результатом всіх удосконалень та новацій очікується підвищення економічності виробництва та покращення екологічних показників. Наукова новизна роботи полягає у розробці системи забезпечення зворотного зв’язку для керування положенням заготовки з метою підвищення точності її фіксації.

Ключові слова: подача пруткової заготовки, зворотній зв’язок, роликова подача, підвищення точності позиціювання торця, система керування.стратегія, реінжинірінг бізнес процесу, стратегічні рішення, логістичні технології, матриця пріоритетів.