ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ПРИ ЗВАРЮВАННІ ВИБУХОМ

Анотація

Розвиток енергетичного та хімічного машинобудування вимагає забезпечення високої якості та надійності промислових виробів, застосування матеріалів, здатних тривалий час експлуатуватися при впливі високих механічних напруг у поєднанні з агресивними середовищами. Зварювання вибухом є унікальною технологією, яка дозволяє отримувати листи біметалу, що відрізняються не лише високими механічними характеристиками, а й підвищеною хімічною стійкістю. Але поряд з такими перевагами, даний процес має один суттєвий недолік – низькій коефіцієнт корисної дії, який не перевищує 3…5 %. Існуючі методи підвищення ефективності процесу в основному направлені на удосконалення схем розташування листів, які підлягають з’єднанню (вертикальна схема, багатошарова схема та їм подібні) та умов підривання.

Однією з найпоширеніших вибухових речовин (ВР) для зварювання вибухом є суміш аммоніту з різними інертними добавками. У роботі вперше запропоновано як добавку використовувати енергоактивну речовину (тверде ракетне паливо). У полігонних умовах детально вивчено особливості детонації даних зарядів і їх ефективність. Застосування традиційної методики заміру швидкості детонації (іонізаційні датчики) дозволило встановити, що введення в заряд газоутворюючої речовини знижує його швидкість детонації майже на 30 %. Заміри поперечного перерізу воронки викиду показали, що механічний коефіцієнт корисної дії такого сумішевого заряду в порівнянні із зарядами з інертною добавкою -   збільшується майже на 20 %. Все це вказує на те, що при застосуванні зарядів із газоутворюючою добавкою економія ВР при  зварюванні вибухом може досягати 30…50 %.

Ключові слова: вибухова речовина, воронка викиду, газоутворююча речовина, зварювання вибухом, коефіцієнт корисної дії, швидкість детонації, працездатність.