Оптимізація проєктування будівельних конструкцій за допомогою ймовірнісних розподілів
DOI:
https://doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2025-14(24)-35Ключові слова:
ймовірнісні розподіли, розподіл Вейбулла, надійність конструкцій, моделювання деградації, ймовірність відмови, будівельні матеріали, оцінка ризиків.Анотація
У статті досліджено застосування ймовірнісних моделей для оптимізації проєктування будівельних конструкцій в умовах експлуатаційної невизначеності, що є актуальним завданням сучасної інженерії. На відміну від традиційних детермінованих методів, ймовірнісний підхід забезпечує більш реалістичне прогнозування деградації конструкцій завдяки урахуванню змінних навантажень, неоднорідності матеріалів, випадкових кліматичних впливів та стохастичних процесів зношення. На основі даних з відкритих матеріалознавчих ресурсів і результатів чисельного моделювання, виконаного в Python, проаналізовано поведінку сталевих, бетонних та частково дерев’яних конструкцій за допомогою розподілу Вейбулла й експоненціального розподілу. Розподіл Вейбулла продемонстрував високу ефективність у моделюванні втомних відмов сталевих елементів при різних рівнях навантаження, дозволяючи оцінити ризики руйнування на ранніх етапах експлуатації. Експоненціальна модель виявилася придатною для опису довготривалого зносу бетонних конструкцій, особливо за умов різких температурних коливань та підвищеної вологості. Додаткові характеристики, такі як функція небезпеки, функція надійності та щільність розподілу експлуатаційних показників, дали можливість оцінити довговічність матеріалів у часі та визначити оптимальні межі їх використання. Порівняльний аналіз сталі, бетону й деревини підтвердив, що сталь залишається найбільш надійним матеріалом для високо навантажених та відповідальних конструкцій, тоді як бетон є економічно обґрунтованим рішенням для споруд зі середнім рівнем навантаження, а деревина виявляє задовільні результати лише за стабільних кліматичних умов. Отримані результати демонструють, що впровадження ймовірнісних методів у проєктування суттєво підвищує точність інженерних прогнозів, знижує ризики експлуатаційних відмов і сприяє більш обґрунтованому вибору матеріалів відповідно до очікуваних умов роботи конструкцій.
Завантажити
Посилання
1. Jain А., Ong S. P., Hautier G. та ін. (2013). The Materials Project: підхід матеріалознавчого геному для прискорення інновацій у матеріалах. APL Materials, 1(1), 011002. DOI:10.1063/1.4812323
2. Madsen H. O., Krenk S., Lind N. C. (2022). Вступ до структурної надійності. Elsevier.
3. Eurostat. (2023). Показники зміни клімату та екологічні індикатори. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat
4. Melchers R. E. (1999). Аналіз і прогнозування структурної надійності. Wiley. DOI:10.1002/9781119266105
5. Ditlevsen O., Madsen H. O. (2007). Методи аналізу структурної надійності. Wiley. ISBN 0 471 96086 1




