Удосконалена методика реконструкції інженерного обладнання індивідуальних будинків, пошкоджених внаслідок воєнних дій
DOI:
https://doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2026-15(25)-18Ключові слова:
реконструкція будівель, інженерне обладнання, система опалення, тепловий насос, енергоощадністьАнотація
У статті розглянуто питання вдосконалення методики реконструкції інженерного обладнання пошкоджених будинків із впровадженням енергоощадних технологій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації будівельного фонду України в умовах повоєнного відновлення, зниження енергоспоживання та скорочення експлуатаційних витрат. Особливу увагу приділено модернізації систем теплопостачання та оцінці доцільності використання сучасного теплогенерувального обладнання. Об’єктом дослідження є методика реконструкції інженерного обладнання індивідуального двоповерхового будинку. Предметом дослідження визначено методи підвищення енергоефективності системи опалення шляхом модернізації обладнання та застосування енергоощадних технологій. У роботі використано комплексний підхід, що включає аналіз технічного стану будівлі, оцінку енергетичних показників і порівняльний аналіз варіантів теплопостачання. У результаті дослідження встановлено, що система теплопостачання будинку втратила працездатність унаслідок пошкодження котельного обладнання, а природна вентиляція спричиняє значні тепловтрати та підвищене енергоспоживання. Розрахункове теплове навантаження будинку становить близько 14 кВт, а орієнтовне річне споживання теплової енергії – 18 тис. кВт-год. У роботі розглянуто чотири варіанти систем опалення: водяну теплу підлогу з електричним котлом, твердопаливним котлом, тепловим насосом, сонячну станцію та електричну підлогу. Порівняльний аналіз показав, що система з електричним котлом має найвищі експлуатаційні витрати, а використання твердопаливного котла потребує постійного технічного обслуговування. Найбільш доцільним варіантом визначено систему з тепловим насосом, яка забезпечує зниження витрат на енергоресурси та підвищення енергоефективності теплопостачання.
Завантажити
Посилання
1. ДБН В.2.6-31:2021. (2021). Теплова ізоляція та енергоефективність будівель. Київ: Мінрегіон України.
2. ДСТУ 9190:2022. (2022). Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання. Київ: Мінрегіонбуд України.
3. ДБН В.2.5-67:2013. (2013). Опалення, вентиляція та кондиціонування. Київ: Мінрегіон України.
4. Xie, D., & Xie, Q. (2024). Internet of things-based study on online monitoring system of building equipment energy saving optimization control using building information modeling. Building Services Engineering Research and Technology, 107(2), 1–23.https://doi.org/10.1177/00368504241228130
5. Lund, H., Østergaard, P. A., Connolly, D., & Mathiesen, B. (2017). Smart energy and smart energy systems. Energy, 137, 556–565. https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.05.123
6. Zhang, K., Blum, D., Cheng, H., Paliaga, G., Wetter, M., & Granderson, J. (2022). Estimating ASHRAE Guideline 36 energy savings for multi-zone variable air volume systems using Spawn of EnergyPlus. Journal of Building Performance Simulation, 15(2), 215-236. https://doi.org/10.1080/19401493.2021.2021286
7. Khalilnejad, A. et al. (2020). Data-driven evaluation of HVAC operation and savings in commercial buildings. Applied Energy, 278, 115505. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2020.115505
8. Hepbasli, A., & Kalinci, Y. (2009). A review of heat pump water heating systems. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 13(6–7), 1211–1229. https://doi.org/10.1016/j.rser.2008.08.002
9. Селіхов, Ю. А., Горбунов, К. О., Стасов, В. А. (2021). Інтеграція роботи поновлюваних джерел енергії для гарячого водопостачання та опалювання будівель. Інтегровані технології та енергозбереження, 4, 3–10. https://doi.org/10.20998/2078-5364.2021.4.01
10. Зайцев, В. І. (2024). Аналіз організаційно-технологічних рішень для комплексної термомодернізації типових багатоповерхових житлових будівель. Український журнал будівництва та архітектури, 12, 89–101. https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.241225.89.1212
11. Сиволап, Ю., Титок, В. (2023). Методи оцінки життєвого циклу будівництва та їх ключові особливості. Шляхи підвищення ефективності будівництва, 52(1), 101–109. https://doi.org/10.32347/2707-501x.2023.52(1).101-109
12. Басько, А. В., Пономарьова, О. А. (2022). Методологія проектування автоматичної системи структурного моніторингу технічного стану будівель та споруд. Вісник Вінницького політехнічного інституту, 4, 64–71. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-163-4-64-71
13. Степанюк Р. (2022). Системний підхід до реконструкції інженерних споруд із використанням інтелектуальних інформаційних систем та нормативно-технічних регламентів. Шляхи підвищення ефективності будівництва, 2(49), 159–170. https://doi.org/10.32347/2707-501x.2022.49(2).159-170
14. ДСТУ 9273:2024. (2024). Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану. Київ: Мінрегіонбуд України.
